Une matinée - Les Discrets

Nous avons donc fait ce voyage

Un après-midi d’automne

Nous caressons des pieds la cime des montagnes

Et dormons l’un près de l’autre, main dans la main

Je souris désormais

Aux ciels gris de septembre

Et flotte dans l’infini

D’une matinée d’hiver

Тож ми здійснили цю подорож

Осінній полудень

Ми пестимо вершини гір

І спати поруч, рука об руку

Я посміхаюся зараз

До сірого неба вересня

І пливуть у нескінченності

Зимового ранку