Chanson d'automne - Les Discrets

Les sanglots longs

Des violons de l’automne

Blesset mon cœur d’une langueur monotone

Tout suffocant et blême, quand sonne l’heure

Je me souviens des jours anciens

Et je pleure

Je me souviens des jours anciens

Et je pleure

Je me souviens des jours anciens

Et je pleure

Et je m’en vais au vent mauvais

Qui m’emporte deçà, delà

Et je m’en vais au vent mauvais

Pareil à la feuille morte

Довгі ридання

Скрипки осені

Благословив моє серце монотонною томливістю

Весь задушливий і блідий, коли б'є година

Я пам'ятаю старі часи

І я плачу

Я пам'ятаю старі часи

І я плачу

Я пам'ятаю старі часи

І я плачу

А я йду геть на нечистий вітер

Що веде мене сюди, за межі

А я йду геть на нечистий вітер

Як мертвий лист