L'échappée - Les Discrets

Un jour je me réveillerai, les yeux noirs couleur bitume

Et je pleurerai des larmes de goudron

Les poumons noirs

Le cœur engourdi comme un oiseau loin de son nid

L’air pur me manque, le bruit des gens autour m’angoisse

La ville s’immisce peu à peu dans ce corps maigre qu’est le mien

Obstruant ainsi mes rêveries joyeuses d’un idéal qui s'éteint

D’un idéal qui s'éteint

(Naa na na na naa)

Sais-tu de quoi j’ai envie?

De partrir vivre dans les montagnes, entouré de hauts sapins

Je m’allongerai sur la mousse

Sentirai l’odeur des champignons, des fleurs et de la terre humide

Одного разу я прокинусь, очі чорні кольору асфальту

І я буду плакати сльозами дьогтю

чорні легені

Серце заціпеніло, як птах далеко від гнізда

Я сумую за свіжим повітрям, турбує шум оточуючих

Місто поволі заповзає в це моє худорляве тіло

Таким чином, перешкоджаючи моїм радісним мріям про ідеал, який відмирає

Про ідеал, який відмирає

(Наа на на на на)

Знаєш, чого я жадаю?

Поїхати жити в гори, в оточенні високих ялин

Я ляжу на мох

Запах грибів, квітів і вологої землі