Ici-bas - Les Cowboys Fringants

Malgré nos vies qui s’emballent dans une époque folle

Où un rien nous détourne du simple instant présent

Alors que tout s’envole, avec le temps

Malgré la mort, celle qui frappe et qui nous fait pleurer

Ou bien celle qui un jour, tôt ou tard, nous fauchera

Je m’accroche les pieds, ici-bas

Malgré l’amour, celui qui nous fait vivre d’espoir

Qui parfois fait si mal quand on reste sur le seuil

D’une trop courte histoire, sans qu’on le veuille

Malgré la haine qui souvent nous retombe sur le nez

Et les caves qui s’abreuvent de ce triste crachat

Je m’accroche les pieds, ici-bas, ici-bas

Tant que mes yeux s’ouvriront

Je chercherai dans l’horizon

La brèche qui s’ouvre sur mes décombres

La lueur dans les jours plus sombres

Tant que mes pieds marcheront

J’avancerai comme un con

Avec l’espoir dans chaque pas

Et ce jusqu'à mon dernier souffle, ici-bas

Malgré les merdes, les revers, les choses qui nous échappent

Les p’tits, les grands tourments, les erreurs de parcours

Et tout c’qui nous rattrape, dans le détour

Malgré l’ennui, le trafic, les rêves inachevés

La routine, le cynisme, l’hiver qui finit pas

Je m’accroche les pieds, ici-bas, ici-bas

Tant que mes yeux s’ouvriront

Je chercherai dans l’horizon

La brèche qui s’ouvre sur mes décombres

La lueur dans les jours plus sombres

Tant que mes pieds marcheront

J’avancerai comme un con

Avec l’espoir dans chaque pas

Et ce jusqu'à mon dernier souffle, ici-bas

Ici-bas, ici-bas

Незважаючи на те, що наше життя мчить у божевільні часи

Де ніщо не відволікає нас від простого теперішнього моменту

Як все відлітає, з часом

Незважаючи на смерть, ту, яка вражає і змушує нас плакати

Або той, який одного дня, рано чи пізно, покосить нас

Я чіпляюся за ноги, тут внизу

Незважаючи на любов, ту, яка змушує нас жити надією

Що часом так боляче, коли стоїш на порозі

З надто короткого оповідання, ненавмисно

Незважаючи на ненависть, яка часто лягає на ніс

І підвали, що п’ють цю сумну косу

Я чіпляюсь за ноги, тут, унизу

Поки мої очі відкриті

Я буду шукати горизонт

Пролом, що відкривається на моїх уламках

Світіння в темні дні

Поки мої ноги ходять

Я буду ходити як дурень

З надією на кожному кроці

І до останнього подиху тут

Не дивлячись на лайно, невдачі, речі, які від нас вислизають

Маленькі, великі муки, звичайно помилки

І все, що нас наздоганяє, в обхід

Незважаючи на нудьгу, рух, незавершені мрії

Рутина, цинізм, зима, яка ніколи не закінчується

Я чіпляюсь за ноги, тут, унизу

Поки мої очі відкриті

Я буду шукати горизонт

Пролом, що відкривається на моїх уламках

Світіння в темні дні

Поки мої ноги ходять

Я буду ходити як дурень

З надією на кожному кроці

І до останнього подиху тут

Тут внизу, тут