Жизнь идёт - Леонид Портной

Жизнь идет, куда же деться,

Только это не беда.

Пока есть пыл в груди и в сердце,

Кто его у нас отнимет, пусть нас согреет всегда.

И потому-то мы теперь по будним дням в каких-то делах,

А по субботам, у нас одна работа,

У нас у всех теперь одна забота,

Чтоб не жалеть нам о прошедших днях.

Жизнь нам дана лишь раз,

Пусть будет праздником нам каждый вечер,

И пусть проходит время беспечно,

И смех и радость дарит каждый час.

Наши дни летят как птицы,

Их обратно не вернуть.

Когда-нибудь нам будут сниться

Дни весёлые, былые

И нами пройденный путь.

Ну, а пока зачем тужить,

Ведь надо жить, покуда дано.

По воскресеньям пускай стоит веселье,

У нас у всех теперь одно спасенье,

Чтоб пелись песни и лилось вино.

Життя йде, куди подітися,

Тільки це не біда.

Поки є запал у грудях і в серці,

Хто його у нас забере, нехай нас зігріє завжди.

І потому-то ми тепер по будніх днів у якихсь справах,

А по суботам, у нас одна робота,

У нас у всіх тепер одна турбота,

Щоб не шкодувати нам про минулі дні.

Життя нам дано лише раз,

Нехай буде святом нам щовечора,

І нехай минає час безтурботно,

І сміх і радість дарує щогодини.

Наші дні летять, як птахи,

Їх назад не повернути.

Колись нам снитися

Дні веселі, минулі

І нами пройдений шлях.

Ну, а поки навіщо тужити,

Адже треба жити, поки що дано.

По неділях нехай стоїть веселощі,

У нас у всіх тепер один порятунок,

Щоб співалися пісні і лилося вино.