Sehnsucht - Leichenwetter

Ach, aus dieses Tales Gründen,

Die der kalte Nebel drückt

Könnt ich doch den Ausgang finden,

Ach, wie fühlt ich mich beglückt!

Dort erblick ich schöne Hügel,

Ewig hell und ewig grün.

Hätt ich Schwingen, hätt ich Flügel,

Nach den Hügeln zög ich hin!

Ach, wie schön muss sich’s ergehen

Dort im ew’gen Sonnenschein,

Und die Luft auf jenen Höhen,

Ach, wie labend muss sie sein!

Doch mir wehrt des Stromes Toben,

Der ergrimmt dazwischen braust,

Seine Wellen sind gehoben,

Dass die Seele mir ergraust.

Einen Nachen seh ich schwanken,

Aber ach!

der Fährmann fehlt.

Frisch hinein und ohne Wanken,

Seine Segel sind beseelt.

Du musst glauben, du musst wagen,

Denn die Götter leihn kein Pfand;

Nur ein Wunder kann dich tragen

In das schöne Wunderland.

Ах, з причин цієї долини,

Який холодний туман гнітить

Чи можу я знайти вихід

Ах, як я щасливий!

Там я бачу гарні пагорби

Вічно яскравий і вічно зелений.

Якби в мене були крила, якби в мене були крила

Я пішов на гори!

Ах, як це має бути гарно

Там у вічному сонці,

І повітря на тих висотах

Ах, якою ж вона має бути освіжаючою!

Але я опираюся бушуванню річки,

хто люто реве між,

Його хвилі підносяться

Що моя душа жахається.

Я бачу, як човен хитається

Але на жаль!

перевізник зник безвісти.

Свіжий у всьому і без коливань,

Його вітрила анімовані.

Ви повинні вірити, ви повинні наважитися

Бо боги не дають застави;

Тільки диво може нести тебе

У прекрасну країну чудес.