Gesang der Geister über den Wassern - Leichenwetter

Des Menschen Seele

Gleicht dem Wasser:

Vom Himmel kommt es,

Zum Himmel steigt es,

Und wieder nieder

Zur Erde muß es,

Ewig wechselnd.

Strömt von der hohen,

Steilen Felswand

Der reine Strahl,

Dann stäubt er lieblich

In Wolkenwellen

Zum glatten Fels,

Und leicht empfangen

Wallt er verschleiernd,

Leiserauschend

Zur Tiefe nieder.

Ragen Klippen

Dem Sturz entgegen,

Schäumt er unmutig

Stufenweise

Zum Abgrund.

Im flachen Bette

Schleicht er das Wiesental hin,

Und in dem glatten See

Weiden ihr Antlitz

Alle Gestirne.

Wind ist der Welle

Lieblicher Buhler;

Wind mischt vom Grund aus

Schäumende Wogen.

Seele des Menschen,

Wie gleichst du dem Wasser!

Schicksal des Menschen,

Wie gleichst du dem Wind!

людська душа

Як вода:

Воно приходить з небес

до неба вона піднімається

І знову вниз

Воно повинно піти на землю

Постійно змінюється.

потоки з висоти,

Крута скеля

чистий промінь,

Потім він гарно обтирає пил

У хмарних хвилях

до гладкої скелі,

І легко отримав

Чи закриває він пеленою,

тихо бурмочуть

Вниз до глибини.

височісті скелі

проти падіння,

Він невдоволено піниться

Поступовий

До прірви.

У плоскому ліжку

Він крадеться лугою долиною,

І в гладкому озері

витріщити її обличчя

Всі зірки.

вітер - це хвиля

милий коханець;

Вітер змішується знизу

пінні хвилі.

душа людини,

Як ти, як вода!

доля людини,

Як ти, як вітер!