Rêves de môme - Lefa

J’suis dans les hauteurs, j’guette la city, l’Homme est toujours aussi p’tit

Si p’tit et pourtant si gourmand qu’il veut l’monde à ses pieds

L’avenir est susceptible, j’te mens pas, j’suis sceptique

D’après les signaux, c’est p’t-être bientôt la fin, faut l’accepter

J’suis pas fou, j’suis lucide, j’regarde la vérité dans l’blanc des yeux

Pendant qu’t’hallucines, tu noies l’poisson dans un verre de cidre

Eh mec, au fond, c’est toi qui décides, tu fais tes choix, tu les assumes

Les mauvais reviennent et t’pètent à la gueule comme une attaque à l’acide

À force de stagner, j’m’enracine, j’veux disparaître casser ma sim

J’suis contraint d’rester à mon poste, comme le guetteur à l’entrée d’la cité

D’l’encre noire pour noyer mes peines, du temps pour soigner mes plaies

Comme calmants, j’ai quelques bons souvenirs en tête que j’me passe en replay

Abîmé par le temps, j’suis plus le même qu’avant

J’ai plus les mêmes attentes que quand j'étais môme

J’ai fini par comprendre que j’changerai pas le monde

En enfilant ma cape comme un super-héros

Abîmé par le temps, j’suis plus le même qu’avant

J’ai plus les mêmes attentes que quand j'étais môme

J’ai fini par comprendre que j’changerai pas le monde

En enfilant ma cape comme un super-héros

Faut dire qu’la vie perd d’la valeur depuis l’invention d’la poudre à canon

Mais j’préfère mourir d’une balle que d’me jeter sous les roues d’un camion

Gagnons du time, épargnons-nous les formules de politesse, non, vraiment

Mon cœur est noir comme les traces que les bolides laissent en freinant

Effrayant, j’avance en m’frayant

Un chemin parmi des gens qui pensent que l’bonheur est payant

J’les ai regardés droit dans les yeuz, j’ai cru voir le néant

Hypnotisés par l’matériel comme les moustiques par les néons

J’suis Néo dans Matrix, j’y vois clair, ça m’attriste

Pendant qu’les gosses passent leur temps devant la plus grande oratrice

Dès l’plus jeune âge, sujets aux pulsions consommatrices

Pour finir dans les entrailles de la Terre qu’on traumatise

Abîmé par le temps, j’suis plus le même qu’avant

J’ai plus les mêmes attentes que quand j'étais môme

J’ai fini par comprendre que j’changerai pas le monde

En enfilant ma cape comme un super-héros

Abîmé par le temps, j’suis plus le même qu’avant

J’ai plus les mêmes attentes que quand j'étais môme

J’ai fini par comprendre que j’changerai pas le monde

En enfilant ma cape comme un super-héros

Abîmé par le temps, j’suis plus le même qu’avant

J’ai plus les mêmes attentes que quand j'étais môme

J’ai fini par comprendre que j’changerai pas le monde

En enfilant ma cape comme un super-héros

Я на висоті, я дивлюся на місто, чоловік ще такий маленький

Такий маленький і водночас такий жадібний, що він хоче, щоб світ у його ніг

Майбутнє ймовірне, я вам не брешу, я скептично налаштований

Судячи з сигналів, це може бути кінець незабаром, треба прийняти це

Я не божевільний, я розумний, я дивлюся правді в білки своїх очей

Поки у вас галюцинації, ви топите рибу в склянці сидру

Гей, чоловіче, зрештою, це ти вирішуєш, ти робиш свій вибір, ти володієш ним

Погані повертаються і вибухають в обличчя, як кислотна атака

Від застою я приживаюся, я хочу зникнути, зламати свою сімку

Я змушений залишатися на своєму посту, як дозора на в’їзді в місто

Чорне чорнило, щоб утопити мої печалі, час залікувати мої рани

Як транквілізатори, у мене на думці є хороші спогади, які я витрачаю на повторення

Пошкоджений часом, я вже не такий, як був

У мене більше немає тих очікувань, як у дитинстві

Я зрозумів, що не зміню світ

Одягаю накидку, як супергерой

Пошкоджений часом, я вже не такий, як був

У мене більше немає тих очікувань, як у дитинстві

Я зрозумів, що не зміню світ

Одягаю накидку, як супергерой

Треба сказати, що життя втрачає цінність з моменту винаходу пороху

Але я краще загину від кулі, ніж кинуся під колеса вантажівки

Давайте заощадимо час, збережемо собі формули ввічливості, ні, справді

Моє серце чорне, як сліди, які залишають машини, гальмуючи

Страшно, я рухаюся вперед, лякаючи себе

Шлях серед людей, які думають, що щастя окупається

Я дивився їм прямо в очі, мені здалося, що я бачу ніщо

Загіпнотизований матеріалом, як комарі під неоновим світлом

Я Нео в Матриці, я бачу чітко, мене це засмучує

Поки діти проводять час перед найкращим оратором

Змалку підвладна споживчим поривам

Опинитися в надрах Землі, які ми травмуємо

Пошкоджений часом, я вже не такий, як був

У мене більше немає тих очікувань, як у дитинстві

Я зрозумів, що не зміню світ

Одягаю накидку, як супергерой

Пошкоджений часом, я вже не такий, як був

У мене більше немає тих очікувань, як у дитинстві

Я зрозумів, що не зміню світ

Одягаю накидку, як супергерой

Пошкоджений часом, я вже не такий, як був

У мене більше немає тих очікувань, як у дитинстві

Я зрозумів, що не зміню світ

Одягаю накидку, як супергерой