Monsieur Fall - Lefa

Malgré l’regard des autres, je reste l’un des vôtres

J’oublie pas

Ça peut paraître étrange mais, au fond, rien ne change

J’oublie pas, j’oublie pas

Ok, j’me présente: Fall, Rimka aka Lefa

Franco-galsèn, d’où l’gab plutôt long, fin

Issu d’la capitale, trente balais

Quand j’te dis qu’on cascade, bah c’est pas d’puis t'à l’heure

Bref, pas l’temps de s’apitoyer

Laisse-moi remonter à l'époque où, dans mes sapes, j’me noyais

P’tit métisse, champion du monde de bêtises

J’faisais l’con au fond d’la classe, quand j’rentrais, j’en prenais dix

Et si j’avais dit à mon daron qu’un jour bah j’vendrai des disques

C’est pas des jouets mais ma vie qu’il aurait confisqué

Ah, Monsieur Cheikh Tidiane Fall

Malgré l’regard des autres, je reste l’un des vôtres

J’oublie pas, j’oublie pas

Ça peut paraître étrange mais, au fond, rien ne change

J’oublie pas (j'oublie pas), j’oublie pas (j'oublie pas)

Ouais, on jouait au foot, place des Abbesses

Tu veux un but?

J’me démarque, tu m’la passes et labess, niggiz

J’ai connu l’ES Parisienne

J’ai vu des joueurs d’un niveau, poto, t’as pas l’dixième

Et puis j’ai connu Maska et D.i.a.2l.o

J’parlerai pas des blazes qu’on avait en c’temps-là, désolé

Beaucoup ont gole-ri en écoutant les premiers ceaux-mor

Et puis y’a ceux qu’ont soutenu bien avant qu’les autres poissons mordent

La vie nous a mis des claques

On a vite compris c’que les cistes-ra pensaient vis-à-vis des Blacks

Petit, corps sec mais speed et vif

Malgré la sale manie de tirer l’inspi des spliffs

Heureusement, on a toujours eu des principes

Et j’ai toujours tout fait pour que ça reste ainsi

Pour que ça reste ainsi

Malgré l’regard des autres, je reste l’un des vôtres

J’oublie pas (j'oublie pas), j’oublie pas (j'oublie pas)

Ça peut paraître étrange mais, au fond, rien ne change

J’oublie pas (j'oublie pas), j’oublie pas (j'oublie pas)

J’ai voyagé, j’en ai vu des vertes, des pas mûres

J’me suis pris des leçons d’vie entre la gerbe et l’palu'

Tu connais l’Homme et ses failles

La musique est venue m’tenter, elle m’a dit: «Wesh Monsieur Fall»

Une instru, de l’inspi, putain, j’ai replongé

Maintenant, au studio, on s’tue, j’prends très peu d’congé

Cette tâche dans ma poitrine, j’aimerais l’effacer

J’te jure que, pour ça, j’trime, mais c’est pas facile

Non, c’est pas facile

C’est pas facile

Malgré l’regard des autres, je reste l’un des vôtres

J’oublie pas (j'oublie pas), j’oublie pas (j'oublie pas)

Ça peut paraître étrange mais, au fond, rien ne change

J’oublie pas (j'oublie pas), j’oublie pas (j'oublie pas)

J’oublie pas (j'oublie pas), j’oublie pas

J’oublie pas (j'oublie pas), j’oublie pas (j'oublie pas)

Незважаючи на погляди інших, я залишаюся одним із ваших

я не забуваю

Це може здатися дивним, але в глибині душі нічого не змінюється

Я не забуду, не забуду

Добре, дозвольте представитися: Осінь, Римка aka Lefa

Франко-гальсен, звідси досить довге, тонке брязкання

Зі столиці тридцять віників

Коли я кажу тобі, що ми божеволіємо, ну, це не з того часу, ти встиг

Одним словом, немає часу жаліти

Дозвольте мені повернутися в той час, коли в одязі я тонув

Маленький метис, чемпіон світу з дурниці

Я дурів у кінці класу, коли повернувся, то взяв десять

І якби я сказав своєму дарону, що одного дня я б продав платівки

Він би конфіскував не іграшки, а моє життя

Ах, містер Шейх Тідіан Фолл

Незважаючи на погляди інших, я залишаюся одним із ваших

Я не забуду, не забуду

Це може здатися дивним, але в глибині душі нічого не змінюється

Я не забуду (не забуду), не забуду (не забуду)

Так, ми грали у футбол, Place des Abbesses

Хочеш гол?

Я виділяюся, ти передай це і лабесс, ніггер

Я знав ES Parisienne

Я бачив гравців рівня, пото, у вас немає десятого

А потім я знав Маску і Д.і.а.2л.о

Я не буду говорити про пожежі, які ми мали тоді, вибачте

Багато сміялися, слухаючи перший ceaux-mor

А ще є ті, хто підтримав задовго до того, як покусала інша риба

Життя вдарило нас

Ми швидко зрозуміли, що цисте-ра думають про Чорних

Маленьке, худорляве тіло, але швидке та жваве

Незважаючи на брудну звичку черпати натхнення зі сліпків

На щастя, у нас завжди були принципи

І я завжди робив усе, щоб так і було

Щоб так і залишалося

Незважаючи на погляди інших, я залишаюся одним із ваших

Я не забуду (не забуду), не забуду (не забуду)

Це може здатися дивним, але в глибині душі нічого не змінюється

Я не забуду (не забуду), не забуду (не забуду)

Я мандрував, бачив зелені, недостиглі

Я взяв собі уроки життя між снопом і малярією

Ви знаєте Людину та її недоліки

Музика спокусила мене, вона сказала мені: «Wesh Monsieur Fall»

Інструментал, натхнення, блін, я пірнув назад

Зараз, на студії, ми вбиваємо один одного, я дуже мало відпочиваю

Цю пляму в моїх грудях я хотів би стерти

Клянусь тобі, що для цього я трудюся, але це нелегко

Ні, це непросто

Це не легко

Незважаючи на погляди інших, я залишаюся одним із ваших

Я не забуду (не забуду), не забуду (не забуду)

Це може здатися дивним, але в глибині душі нічого не змінюється

Я не забуду (не забуду), не забуду (не забуду)

Я не забуваю (не забуваю), не забуваю

Я не забуду (не забуду), не забуду (не забуду)