Tutto non fa te - Laura Pausini

Così ti scrivo e non so dirti

Da dove e che ore sono

Da qualche parte in mezzo al cielo

Di notte, in aeroplano

Che qui si va e si torna in fretta

Più in fretta anche del giorno

Ed io non so se questo è un viaggio

O il suo ritorno…

Dal buio stanotte ti parlo di me Ho tutto stanotte, ma tutto non fa te Fai come fosse una volta

Che mi dicevi: «laura,

C'è un bene che non cambia al mondo

Di chi ti sente e ti ascolta

E in meno di un secondo

Capisce cosa stai provando tu»

C'è un patto con la mia memoria

Il sonno e i vuoti d’aria

Pensieri lievi in alta «a Su questa traiettoria

Così ti scrivo che mi manchi

Potessi averti accanto

Possiamo avere molto, mamma

E perderci altrettanto…

C'è un piccolo vuoto che chiede perché

Se tutto mi è dato

Tutto non fa te Fai come fosse domani

Che mi ripeti: «laura,

C'è un bene che non varia al mondo

Di chi attraversa i confini

E in meno di un secondo

Capisce cosa stai provando «se…

Se sono grida mute o lacrime segrete allora

Così ti scrivo

Potessi raccontarti

Di mille abbracci forti

Ora

Tra poco arrivo…

Tra poco arrivo…

E fai come fosse domani

Che mi ripeti ancora:

«c'e' un bene che non varia al mondo

Di chi attraversa i confini

E in meno di un secondo

Capisce cosa stai provando tu»

Così ti scrivo e non so dirti

Da dove e che ore sono…

Da qualche parte, in mezzo al cielo

Arrivo

Тому я пишу вам і не можу вам сказати

Звідки і яка година

Десь посередині неба

Вночі, в літаку

Щоб сюди йшов і повертався швидше

Навіть швидше за день

І я не знаю, чи це подорож

Або його повернення...

Сьогодні ввечері з темряви я говорю з тобою про себе У мене сьогодні все є, але все не для тебе Роби як колись

Що ти сказав мені: «Лора,

Є добро, яке не змінюється у світі

З тих, хто вас чує і слухає

І менше ніж за секунду

Він розуміє, що ти відчуваєш»

Є договір з моєю пам’яттю

Сон і повітряні кишені

Світлі думки на висоті «На цій траєкторії

Тому я пишу тобі, що я сумую за тобою

Я міг би мати тебе поруч

Ми можемо мати багато, мамо

І так само заблукати...

Є невелика порожнеча, яка запитує, чому

Якщо все дано мені

Все не твоє, роби так, ніби це буде завтра

Що ти повторюєш мені: «Лора,

Є добро, яке не змінюється у світі

З тих, хто перетинає кордони

І менше ніж за секунду

Він розуміє, що ви відчуваєте, "якщо...

Якщо це тихі крики чи таємні сльози тоді

Тому я вам пишу

Я міг би тобі сказати

З тисячі міцних обіймів

Тепер

Я скоро буду…

Я скоро буду…

І зробити так, якби це було завтра

Що ти повторюєш мені знову:

«Є добро, яке не змінюється у світі

З тих, хто перетинає кордони

І менше ніж за секунду

Він розуміє, що ти відчуваєш»

Тому я пишу вам і не можу вам сказати

Де і яка година...

Десь, посеред неба

я прибуваю