Strada facendo - Laura Pausini

Io ed i miei occhi scuri

Siamo diventati grandi insieme

Con l’anima smaniosa

A chiedere di un posto che non c’e'

Tra mille mattini freschi di biciclette

E mille e piu' tramonti

Dietro i fili del tram

Ed una fame di sorrisi e braccia

Intorno a me

Io ed i cassetti di ricordi e d’indirizzi

Che ho perduto

Ho visto visi e voci di chi ho amato

Prima o poi andar via

E ho respirato un mare sconosciuto

Nelle ore larghe e vuote di un' estate

Di citta'

Accanto alla mia ombra lunga di malinconia

Io e le mie tante sere chiuse

Come chiudere un ombrello

Col viso sopra il dito a leggere i dolori

Ed i miei guai

Ho camminato per le vie che curvano seguendo il vento e dentro un senso

E fragile e violento mi son detto tu vedrai

Vedrai

Vedrai

Strada facendo vedrai-

Che non sei piu' da sola

Strada facendo troverai-

Un gancio in mezzo al cielo

E sentirai la strada

Far battere il tuo cuore

Vedrai piu' amore

Vedrai

Io che ero piccolo fra tutta questa gente che c’e' al mondo

Io che ho sognato sopra un treno che non è partito mai

E ho corso in mezzo a prati bianchi di luna per strappare ancora un giorno

Alla mia ingenuita'

E giovane e invecchiato

Mi son detto tu vedrai

Vedrai vedrai

Strada facendo vedrai-

Che non sei piu' da sola

Strada facendo troverai-

Anche tu un gancio in mezzo al cielo

E sentirai la strada

Far battere il tuo cuore

Vedrai piu' amore

Vedrai

E una canzone neanche questa

Potra' mai cambiar la vita

Ma che cos è che ci fa andare avanti

E dire che non è finita

Cos è che ci spezza il cuore fra canzoni

E amore

Che ci fa cantare e amare sempre piu'

Perche' domani sia migliore

Perche' domani

Strada facendo vedrai

Perche' domani sia migliore

Perche' domani

Strada facendo vedrai

Perche' domani sia migliore

Perche' domani

Strada facendo vedrai

Non sei piu' da sola

Strada facendo vedrai

Я і мої темні очі

Ми росли разом

З жадною душею

Просити місце, якого не існує

Серед тисячі свіжих велосипедних ранків

І тисяча і більше заходів сонця

За трамвайними дротами

І голод посмішок і рук

Навколо мене

Я і шухляди спогадів і адрес

Що я програв

Я бачив обличчя й голоси тих, кого любив

Рано чи пізно відійди

І дихнув я невідомим морем

У широкі й порожні години літа

З міста

Поруч із моєю довгою тінню меланхолії

Я і мої численні закриті вечори

Як закрити парасольку

З обличчям на пальці читати болі

І мої біди

Я йшов вулицями, які вигинаються слідом за вітром і відчуваю себе

А тендітний і буйний я сказав собі, побачиш

Ти побачиш

Ти побачиш

По дорозі побачиш -

Що ти більше не один

По дорозі ти знайдеш-

Гачок посеред неба

І ти відчуєш дорогу

Нехай ваше серце б’ється

Ти побачиш більше любові

Ти побачиш

Я, який був маленький серед усіх цих людей на світі

Я, який мріяв у поїзді, який ніколи не відправлявся

І я побіг місячними лугами, щоб ухопити ще один день

На мою наївність

Він молодий і старий

Я сказав собі, побачиш

Побачиш, побачиш

По дорозі побачиш -

Що ти більше не один

По дорозі ти знайдеш-

Ти теж гачок посеред неба

І ти відчуєш дорогу

Нехай ваше серце б’ється

Ти побачиш більше любові

Ти побачиш

І це теж не пісня

Це ніколи не зможе змінити ваше життя

Але що нас тримає

І сказати, що це не закінчено

Тому це розбиває наші серця між піснями

Це любов

Це змушує нас співати і любити все більше і більше

Щоб завтра було краще

Чому завтра

По дорозі побачиш

Щоб завтра було краще

Чому завтра

По дорозі побачиш

Щоб завтра було краще

Чому завтра

По дорозі побачиш

Ти більше не один

По дорозі побачиш