Se fué (with Marc Anthony) - Laura Pausini, Marc Anthony

Ya no responde ni al teléfono,

Pende de un hilo la esperanza mía,

Yo no creí jamás poder perder así la cabeza,

Por el.

Porque de pronto ya no me quería.

Porque mi vida se quedo vacía,

Nadie contesta mis preguntas, porque

Nada me queda, sin el.

Coro

Se fue,

Se fue, el perfume de sus cabellos,

Se fue, el murmullo de su silencio,

Se fue, su sonrisa de fábula,

Se fue, la dulce miel que probé en sus labios.

Se fue, me quedo solo su veneno,

Se fue, y mi amor se cubrió de hielo,

Se fue, y la vida con el se me fue,

se fue, y desde entonces ya solo tengo lagrimas.

Encadenada a noches de locura,

Hasta a la cárcel yo iría con el,

Toda una vida no basta, sin el.

En mi verano ya no sale el sol,

Con su tormenta, todo destruyo,

Rompiendo en mil pedazos esos sueños que construimos, ayer.

Se fue,

Se fue, me quedo solo su veneno,

Se fue, y mi amor se cubrió de hielo,

Se fue, y la vida con el se me fue,

Se fue, y la razón no la se

Si existe dios, debe acordarse de mi,

Aunque se, que entre el y yo,

El cielo tiene solo nubes negras,

Le rogare, le buscare, lo juro, le encontrare,

Aunque tuviera que buscar en un millón de estrellas.

En esta vida oscura, absurda sin el,

Siento que,

Se ha convertido en centro y fin de todo mi universo.

Si tiene limite, el amor, lo pasaría por el.

Y en el vacío inmenso de mis noches, yo le siento,

le amare�

como le pude amar la vez primera,

que un beso suyo era una vida entera,

sintiendo como me pierdo,

por el.

Se fue,

Se fue, el perfume de sus cabellos,

Se fue, el murmullo de su silencio,

Se fue, su sonrisa de fábula,

Se fue, la dulce miel que probé en sus labios.

Se fue, me quedo solo su veneno,

Se fue, y mi amor se cubrió de hielo,

Se fue, se fue, y la vida con él se me fue,

se fue, y la razón no la se.

Він навіть не відповідає на дзвінки,

Моя надія висить на волосині,

Я ніколи не думав, що можу так втратити голову,

Для нього.

Бо раптом він мене більше не любив.

Бо моє життя було порожнім,

На мої запитання ніхто не відповідає, тому що

Мені без нього нічого не залишається.

Приспів

Він пішов,

Зникли духи її волосся,

Зникло, шепотіння його мовчання,

Він пішов, його казкова посмішка,

Зник солодкий мед, який я скуштував на її губах.

Він пішов, у мене залишилася лише його отрута,

Він пішов, і моє кохання вкрилося льодом,

Він пішов, і життя з ним залишило мене,

Він пішов, і з тих пір у мене тільки сльози.

Прикутий до ночей божевілля,

Я б з ним навіть у в'язницю,

Без нього життя мало.

В моє літо сонце вже не сходить,

Своєю бурею він усе знищив,

Розбиваючи на тисячу частин ті мрії, які ми побудували вчора.

Він пішов,

Він пішов, у мене залишилася лише його отрута,

Він пішов, і моє кохання вкрилося льодом,

Він пішов, і життя з ним залишило мене,

Він пішов, а я не знаю причини

Якщо є бог, він повинен пам'ятати мене,

Хоча я знаю, що між ним і мною,

На небі тільки чорні хмари,

Я буду благати його, я шукатиму його, клянусь, я знайду його,

Навіть якби мені довелося шукати мільйон зірок.

У цьому темному, абсурдному житті без нього,

Я відчуваю, що,

Він став центром і кінцем усього мого всесвіту.

Якби це було межу, кохана, я б через це пройшов.

І в безмежній порожнечі моїх ночей я відчуваю його,

я буду любити його

Як я могла його полюбити в перший раз,

що поцілунок від нього був цілим життям,

відчуваючи, як я втрачаю себе,

для нього.

Він пішов,

Зникли духи її волосся,

Зникло, шепотіння його мовчання,

Він пішов, його казкова посмішка,

Зник солодкий мед, який я скуштував на її губах.

Він пішов, у мене залишилася лише його отрута,

Він пішов, і моє кохання вкрилося льодом,

Він пішов, він пішов, і моє життя з ним залишило мене,

Він пішов, а я не знаю причини.