200 note - Laura Pausini

Una stanza una finestra

Un letto in ordine uno specchio

Dove ancora trova spazio un tuo riflesso

Il ricordo adesso è come

Un pianoforte senza voce

Che più suona e più non sento le sue note

E ad un tratto nel silenzio il mio pensiero

Vola verso quell’immagine

Le mie mani fredde e I miei capelli

Neri lunghi sulle spalle

Le labbra un po' impacciate sussurravano

Non mi guardare non ti fermare

Pelle contro pelle il tuo sorriso

Non servivano parole

Ricordo ancora l’emozione

Mentre se ne andava il sole

E nella camera 200 note

Ogni vita ha puntualmente

Il suo destino da incrociare

Da sfiorare anche un attimo soltanto

E forse è vero quello che ti porti dentro

È sempre tutto ciò che

Non hai mai potuto avere accanto

E quindi cerco di respingere le tracce

Di un ricordo lontanissimo

Le mie mani fredde e I miei capelli

Neri lunghi sulle spalle

Le labbra un po' impacciate sussurravano

Mi puoi guardare non ti fermare

Pelle contro pelle il tuo sorriso

Non servivano parole

Ricordo ancora l’emozione

Mentre se ne andava il sole

E nella camera 200 note

200 Note

Le mie mani fredde e I miei capelli

Neri lunghi sulle spalle

Le labbra un po' impacciate sussurravano

Mi puoi toccare non ti fermare

Pelle contro pelle il tuo sorriso

Non servivano parole

Ricordo ancora l’emozione

Mentre se ne andava il sole

E nella camera 200 note

Ed è così che va la vita e il suo percorso

In equilibrio tra il rimpianto ed il rimorso

E restiamo a curare I nostri pezzi di cuore

Che siamo il sangue che scorre e che inventa l’amore

Il passato è passato e non c'è niente da fare

Lo puoi perdere o lo puoi cercare

In queste notti così vuote

E nella camera 200 note

Кімната вікно

Охайне ліжко з дзеркалом

Де ваше відображення все ще знаходить місце

Пам'ять зараз така

Піаніно без голосу

Що чим більше він грає, тим більше я не чую його нот

І раптом в тиші мої думки

Лети до цього зображення

Мої холодні руки і моє волосся

Довгі чорні на плечах

Трохи незграбні губи шепотіли

Не дивись на мене, не зупиняйся

Шкіра до шкіри твоя посмішка

Не треба було слів

Я досі пам’ятаю емоції

Як зайшло сонце

І в 200-нотній камері

У кожному житті це вчасно

Його доля перетнути

Щоб доторкнутися навіть на мить

І, можливо, те, що ви носите всередині, є правдою

Це завжди все

Ти ніколи не міг мати його поруч

І тому я намагаюся відкинути треки

З дуже далекої пам'яті

Мої холодні руки і моє волосся

Довгі чорні на плечах

Трохи незграбні губи шепотіли

Ти можеш спостерігати, як я не зупиняюся

Шкіра до шкіри твоя посмішка

Не треба було слів

Я досі пам’ятаю емоції

Як зайшло сонце

І в 200-нотній камері

200 приміток

Мої холодні руки і моє волосся

Довгі чорні на плечах

Трохи незграбні губи шепотіли

Ти можеш доторкнутися до мене, не зупиняйся

Шкіра до шкіри твоя посмішка

Не треба було слів

Я досі пам’ятаю емоції

Як зайшло сонце

І в 200-нотній камері

І так проходить життя і його шлях

Збалансований між жалем і каяттям

А ми залишимося, щоб подбати про свої шматочки серця

Що ми – кров, яка тече і яка винаходить любов

Минуле минуло і нічого не поробиш

Ви можете його втратити, а можете шукати

У ці порожні ночі

І в 200-нотній камері