Där elden falnar (men fortfarande glöder) - Lars Winnerbäck, Hovet

Du hade rätt, sångerna kom från andra länder

Vi möttes i ett underland och står på en perrong

Där allt förändras fast ingenting händer

och skymningen är tidlöst vacker

och jag skriver den från en stuga vid en sjö

det är lätt att bli blödig och nostalgisk

fast man bara bytt miljö

Vi hade allt, och friheten var ännu inte stulen

vi hade skogarna i söder, drömmarna i väster

och sandade vägar under hjulen

och vi visste ingenting om verkligheten,

ja vi sökte i det stora efter svar

Så många illusioner som har rasat och så långa vägar kvar

Du har vunnit och förlorat, du har sett dig själv i spegeln

Du har vaknat i fel säng, du har vart kär

Och framtiden väntade som en farlig gåta

Man har bråttom dit, sen är man där

I en stad som får en att bli större än man är

Men i en ålder som sätter allt på jorden

Jag trodde att jag visste vem jag var och vad jag ville

Men nu skulle jag inte välja dom orden

Jag har ingen lust, Jag fastnar framför tv: n när det skymmer

att följa dig i livet och skynda mig hem,

för att fylla på så mycket skåpen rymmer

Jag prata med en vän innan jag reste,

Hon sa du måste alltid packa lätt

Som att du alltid är på resa och ännu inte sett vad du har sett

Vad ska vi göra med vår tro?

Vad ska vi göra med vårt hopp?

Vad ska vi göra med vår kärlek som blöder?

Ser du hur det skymmer, hur färgerna ger opp

Där elden falnar men fortfarande glöder

Vi kan inte färdas, bakåt i tiden,

och det skulle bara va ett steg tillbaka

Jag hatar min rastlöshet, jag älskar min tjej

det är så mycket som jag glömmer att bejaka

Och det är svårt, att tassa på den folkhemska skaran

Varje torn du bygger upp ska nån annan rasa ner

Nån idiot som bara ser sin chans ska ta den

Vem som helst kan avge tomma löften,

och göra hål där de lovar och svär

Det är lätt att hålla käften, och svårare att säga som det är

Du är min vän, och stormarna i vår blir våra bröder

Våra fäder tacklar av nu, världen är vår

Där elden falnar men fortfarande glöder

Om vi ses, bland dimmorna i norr eller i söder

Med drömmen i behåll och med lust att ta vid

Där elden falnar men fortfarande glöder

Ви мали рацію, пісні прийшли з інших країн

Ми зустрілися в країні чудес і стоїмо на платформі

Де все змінюється, хоча нічого не відбувається

і сутінки вічно красиві

а я пишу це з котеджу біля озера

легко впасти в кров і ностальгувати

навіть якщо ти щойно змінив оточення

У нас було все, а свободу ще не вкрали

у нас були ліси на півдні, мрії на заході

і піщані дороги під колесами

і ми нічого не знали про реальність,

так, ми в основному шукали відповіді

Стільки ілюзій, які зруйнувалися, і залишилися такі довгі дороги

Ви вигравали і програвали, ви бачили себе в дзеркалі

Ти прокинувся не в тому ліжку, ти був закоханий

А майбутнє чекало як небезпечна таємниця

Ти поспішаєш туди, значить ти там

У місті, яке робить тебе більшим, ніж ти є

Але в епоху, яка ставить все на землі

Я думав, що знаю, хто я і чого хочу

Але зараз я б не вибрав ці слова

У мене немає бажання, я застрягаю перед телевізором, коли стемніє

слідувати за тобою в житті і поспішати мене додому,

щоб заповнити стільки, скільки можуть вмістити шафи

Я розмовляю з другом перед тим, як піти,

Вона сказала, що ви завжди повинні мати легкі речі

Ніби ви завжди в дорозі і ще не побачили того, що бачили

Що нам робити з нашою вірою?

Що нам робити з нашою надією?

Що ми маємо робити з нашим кровоточивим коханням?

Бачиш, як темніє, як здаються кольори

Де вогонь падає, але все ще світиться

Ми не можемо подорожувати назад у часі,

і це був би лише крок назад

Я ненавиджу свою непосидючість, я люблю свою дівчину

є стільки, що я забуваю стверджувати

І важко лапати на народний натовп

Кожну вежу, яку ви побудуєте, хтось інший завалиться

Якийсь ідіот, який бачить лише свій шанс, повинен ним скористатися

Будь-хто може давати пусті обіцянки,

і робити дірки там, де обіцяють і лаються

Легко замовкнути, а важче сказати так, як є

Ти мій друг, а грози весняні будуть нашими братами

Наші батьки зараз беруться за справу, світ наш

Де вогонь падає, але все ще світиться

Якщо нас побачать, серед туманів на півночі чи на півдні

З неушкодженою мрією та з бажанням взяти верх

Де вогонь падає, але все ще світиться