La bête - La Tordue

Les prendre de court

Les mettre K. O

Les rendre caducs

Les affreux discours

Des s’meurs de chaos

Qui cherchent des poux

Dans la têt' de turc

Que sont ceux dont l’tort

Aux yeux de ces fous

Est de n’avoir pas

Le teint réglementaire

Et qu’on veut fout' dehors

Ce d’ailleurs à quoi

Tranquillement s’affaire

Déjà monsieur Pasqua

La politique en toc

Lui servant d’piédestal

Le nationalisme

Vocifère et s’installe

Et perché comme un coq

Sur le dos du fascisme

La bête aux abois

Rêv' de mettre bas

De faire des petits

Et propose la botte

À la vox populi

En mal de despote

Dans les démocraties

Prêtes à se découdre

Où la bête est là sur la brêche

A qu’il ne manque plus qu’la mèche

Pour mettre le feu aux poudres

La bête immonde qui monte

Qui monte, qui monte, qui monte, qui monte …

A l'échelle de la honte

Où grimp' de sombres cons

Au front si étroit

Et tell’ment national

Qu’un peu plus de plomb

Dans le petit pois

Ne leur ferait pas d’mal

Dans c’t'époqu' amnésique

Où certains hystérique

Sont encore là qui parlent

De solution finale

Où Adolf Butogaz

Et ses affreux brûleurs

Repoint' ses idées nases

Et fait des führers

De tous les gens marris

Aigris et sectaires

L’esprit à réaction

Qui font machine arrière

Et qu’ont pas 'cor' compris

Que nous habitons

Tous le mêm' pays

Et qu’il s’appelle la Terre

Спіймати їх зненацька

Вибийте їх

зробити їх застарілими

Страшні промови

Сіячі хаосу

які шукають вошей

В турецькій голові

Хто ті, чия вина

В очах цих дурнів

не мати

Регуляторний колір обличчя

І ми хочемо його вигнати

Що та до чого

Тихо зайнятий

Вже пан Паскуа

Фейкова політика

Служить йому п’єдесталом

Націоналізм

голосить і осідає

І примостився, як півень

На спині фашизму

Звір у затоці

мрія народити

Робити немовлят

І запропонувати чобіт

До vox populi

В деспота деспота

В демократіях

Готовий до розгадки

Де звір там у проломі

Те, чого не вистачає, це гніт

Щоб розпалити порох

Брудний звір, що піднімається

Піднімається, піднімається, піднімається, піднімається...

Шкала сорому

Куди лізуть темні придурки

На чолі такий вузький

І так національний

Ще трохи свинцю

В горошку

Не зашкодить їм

У цей час амнезії

Де якась істерика

ще там розмовляють

Про остаточне рішення

Де Адольф Бутогаз

І його потворні пальники

Перекажіть його неприємні ідеї

І зробили фюрерами

З усіх одружених

Озлоблений і фанатичний

Реакція розуму

хто відступає

А чого не 'кор' зрозумів

що ми живемо

Все та ж країна

І називається Земля