¡Dale! - La Pegatina

Dale, sigue

Dale, sigue

Dale, sigue

Dale, sigue

Tanto tiempo haciendo el tonto

Por tan poco tanta tinta y tanto odio

Ya me he vuelto tan realista

Que he perdido la corona

Y me acomoda que el sentido no sea tan común

Si no fuera lo que soy por fuera

Viviría en entredicho

Y con un techo que me acolche

Por la noche, así tranquilo

No soporto a la gente con tanto pasado

Ya me venero que quiero morir

Ya me venero

Ya me venero que quiero vivir

Dame un enero

Dale, sigue

Y que ellos no nos paren

Dale, sigue

Y que ellos no nos paren

Dale, sigue

Y que ellos no nos paren

Dale, sigue

Y que ellos

Sincericida, con un Haka por delante

Y aquel que no se espante

Que me cante una locura

Que he vendido sabrosura

La primera que pasaba por delante

Para paraguas de colores

Tú me vuelas la cabeza

Y perdona que me absente

Que hoy estoy de vuelta y media

Que un pretérito perfecto es un currículo amañao

Y la costanera ya me la ha juga’o

Ya me venero que quiero morir

Ya me venero

Ya me venero que quiero vivir

Dame un enero

Dale, sigue

Y que ellos no nos paren

Dale, sigue

Y que ellos no nos paren

Dale, sigue

Y que ellos no nos paren

Dale, sigue

Y que ellos no nos paren

Que ellos no nos paren, que ellos no nos paren

Que ellos no nos paren, que ellos no nos paren

Dale, sigue

Que ellos no nos paren, que ellos no nos paren

Dale, sigue

Que ellos no nos paren, que ellos no nos paren

Dale, sigue

Que ellos no nos paren, que ellos no nos paren

Dale, sigue

Que ellos no nos paren, que ellos no nos paren

Dale, sigue

Que ellos no nos paren, que ellos no nos paren

(Y que ellos no nos paren)

Dale, sigue

(Y que ellos no nos paren)

вперед

вперед

вперед

вперед

Стільки часу безглуздо

За так мало, стільки чорнила і стільки ненависті

Я вже став таким реалістичним

що я втратив корону

І мене влаштовує, що значення не таке звичайне

Якби я не був тим, ким я є зовні

Я б жив під питанням

І з дахом, який заспокоює мене

Вночі так тихо

Я терпіти не можу людей з таким великим минулим

Я вже поклоняюся тому, що хочу померти

Я вже поклоняюсь

Я вже шаную себе, що хочу жити

дай мені січень

вперед

І щоб вони нас не зупиняли

вперед

І щоб вони нас не зупиняли

вперед

І щоб вони нас не зупиняли

вперед

і що вони

Щирогубство, попереду Хака

І той, кому не страшно

що ти співаєш мені з розуму

що я продав смакоту

Перший, що пройшов повз

Для кольорових парасольок

ти збиваєш мене з розуму

І вибачте за відсутність

Що сьогодні я повернувся на півтора

Те, що ідеальний минулий час – це сфальсифікована навчальна програма

А набережна мені це вже зіграла

Я вже поклоняюся тому, що хочу померти

Я вже поклоняюсь

Я вже шаную себе, що хочу жити

дай мені січень

вперед

І щоб вони нас не зупиняли

вперед

І щоб вони нас не зупиняли

вперед

І щоб вони нас не зупиняли

вперед

І щоб вони нас не зупиняли

Не дозволяйте їм зупинити нас, не дозволяйте їм зупинити нас

Не дозволяйте їм зупинити нас, не дозволяйте їм зупинити нас

вперед

Не дозволяйте їм зупинити нас, не дозволяйте їм зупинити нас

вперед

Не дозволяйте їм зупинити нас, не дозволяйте їм зупинити нас

вперед

Не дозволяйте їм зупинити нас, не дозволяйте їм зупинити нас

вперед

Не дозволяйте їм зупинити нас, не дозволяйте їм зупинити нас

вперед

Не дозволяйте їм зупинити нас, не дозволяйте їм зупинити нас

(І щоб вони нас не зупиняли)

вперед

(І щоб вони нас не зупиняли)