Y se fue - La Pegatina

Como siempre he soñado con todo lo que quise

No lamento ver las nubes en los días grises

Soy de aquellos que quisieron borrar de su pasado

Como siempre he soñado con todo lo que quise

No lamento ver las nubes en los días grises

Soy de aquellos que quisieron borrar de su pasado

La vergüenza de aquel niño que estaba enamorado

Acertijo de sonrisas un adiós un hasta luego

Un mensaje en la botella lleva la marea dentro

Solo me queda el salitre pegado a mi cuerpo

De cangrejos anda el juego, Y de pinzas ando suelto

Si salto la ventana no me puedo caer

Al que vuela sin alas no lo puedes vencer

Y se fue como pescado en el mar

Y yo sentado en la arena

El viento que pega

La ola lo vuelve a llevar

Caminante del momento

Sendero del recuerdo

Aunque pude haber sido aquel loco que anda suelto

De mentiras y verdades el mundo está lleno

De aquel día en Formentera yo nunca me arrepiento

Astronautas siderales de ambientes singulares

Abanico de lunares al son de mis cantares

Salpicando en mis heridas y enfrente de la orilla

Tu recuerdo encantado sin ser mi pesadilla

Si salto la ventana no me puedo caer

Al que vuela sin alas no lo puedes vencer

Y se fue como pescado en el mar

Y yo sentado en la arena

El viento que pega

La ola lo vuelve a llevar

Як завжди я мріяв про все, що хотів

Мені не шкода бачити хмари в сірі дні

Я з тих, хто хотів стерти зі свого минулого

Як завжди я мріяв про все, що хотів

Мені не шкода бачити хмари в сірі дні

Я з тих, хто хотів стерти зі свого минулого

Сором того хлопця, який був закоханий

Загадка посмішок на прощання до зустрічі

Повідомлення в пляшці несе приплив всередині

У мене тільки селітра прилипла до мого тіла

Гра про крабів, а я на волі з пінцетом

Якщо я стрибну через вікно, я не зможу впасти

Не переможеш того, хто літає без крил

І пішов, як риба в морі

А я сиджу на піску

Вітер, що б’є

Хвиля забирає його назад

ходок моменту

слід пам'яті

Хоча я міг бути тим божевільним, який на волі

Світ повний брехні та правди

Я ніколи не шкодую про той день у Форментері

Сидеричні астронавти унікального середовища

Віяло в горошок під звуки моїх пісень

Бризкаючи в моїх ранах і обличчям до берега

Твоя зачарована пам'ять, не будучи моїм кошмаром

Якщо я стрибну через вікно, я не зможу впасти

Не переможеш того, хто літає без крил

І пішов, як риба в морі

А я сиджу на піску

Вітер, що б’є

Хвиля забирає його назад