L'exposition Universelle - La Maison Tellier

M’accompagnerez-vous à l’ombre de la tour Eiffel?

Flâner dans les allées de l’exposition universelle.

Prendrez-vous ma main pour voyager dans le temps?

On dit qu’on y voit des indiens qui dansent comme des enfants.

On dit que des ladies portant crinoline,

Sont juchées sur de drôles d’engins dans la galerie des machines.

Sur ces murs tendus de blanc on donne à voir,

Le spectacle d’un train qui rentre en sifflant dans une gare.

On entend partout chanter que l'époque est belle,

Le génie humain serait universel.

Là au cœur des palais éphémères,

Vous m’avez trouvé une gueule d’atmosphère.

Nos pas mèneront-ils aux pavillons de Sibérie,

Ces dômes inutiles caressant le ciel de Paris?.

Ou bien me guiderez-vous jusqu’aux rebords de notre monde,

En haut de la grande roue l’espace de quelques secondes.

On entend partout chanter que l'époque est belle,

Le génie humain est donc universel.

Des esprits frappeurs prédisent la fin des machines à vapeur,

Des dandys de grand chemin, plus de traces, faites place au métropolitain.

On entend partout chanter que l'époque est belle,

Un si beau carnage est universel.

Là au cœur des palais souterrains,

Accepterez-vous de prendre ma main?

Ти будеш супроводжувати мене в тіні Ейфелевої вежі?

Прогуляйтеся по проходах Універсальної виставки.

Ви візьмете мою руку до подорожі в часі?

Кажуть, ви бачите, як індіанці танцюють, як діти.

Кажуть, жінки в кринолінах,

Розташувалися на кумедних машинах в машинній галереї.

На цих стінах, обвішаних білим, ми даємо побачити,

Видовище поїзда, що свистить назад на станцію.

Скрізь чуємо спів, що часи прекрасні,

Людський геній був би універсальним.

Там, у серці ефемерних палаців,

Ти знайшов мені повний рот атмосфери.

Чи приведуть наші кроки до павільйонів Сибіру,

Ті марні куполи, що пестять небо Парижа?.

Або ти проведеш мене на краю нашого світу,

У верхній частині оглядового колеса на кілька секунд.

Скрізь чуємо спів, що часи прекрасні,

Тому людський геній є універсальним.

Полтергейсти передбачають кінець парових машин,

Дорожні модники, жодних слідів, проступають дорогу для митрополита.

Скрізь чуємо спів, що часи прекрасні,

Така красива бійня є універсальною.

Там, у серці підземних палаців,

Ти візьмеш мене за руку?