Qara Buludlar - L-Mir

Başımın üstünü qara buludlar aldı

Göylərə ucalmaq yenə özgəyə qaldı

Gördüm yağış yağır, dolur damsız sinəmə

Dedim, dur yığış, gedirsən cəhənnəmə

Mənim sözlərimdə bəlkə də, yoxdur dərin fəlsəfə

Amma yazdığım nəfəsdən də yaxındı, hər kəsə

Yaxın olmaq bacarığım üstündü döyüşməkdən

Mən bezmirəm yaşadığımı bölüşməkdən

Zəif yerlərimi, yaralarımı gizlətmirəm

Nə də ki, mahnılarda yaşamağı öyrətmirəm

Ürəyimi açıram, qəlbimi açmaq üçün qanad

Dinləyici gözlərində axtarır ikinci kainat

Cansız sətirlərdən uzaq tutur əlin qələmi

Dilim kəlməni, eşqim öz köləni

Ağıllılardan yaxındı çox doğma dəlilərin

Mən qəlbləri titrədəndə əsir öz əllərim

Xəyanətim, nifrət, xoşbəxt anlarım

Misraların arasında var səhvlərim, nöqsanlarım

Gözümdən axan, vərəqə köçürülən hər damcısı

Həyatdan götürülmüş hadisələrdir hamısı

Başımın üstünü qara buludlar aldı

Göylərə ucalmaq yenə özgəyə qaldı

Gördüm yağış yağır, dolur damsız sinəmə

Dedim, dur yığış, gedirsən cəhənnəmə

Rep qır-saqqız kimi əl çəkmir məndən həyat boyu

İstər iş olsun, istər yaxın yoldaşın toyu

Pis-yaxşı yaşadığım ömrün hər dövrü

Sənətimdə də həmişə öz izini qoyur

Yadıma düşür doxsanların əvvəli

Dostluğun təməli — hər şey üzə deməli

Kimlə gülmək, kimlə ölümə getmək örnək

Çörək bölmək, bölmə görmək

İki nəfərə bir köynək geyinilərdi toya

Dostla söhbət sığmazdı bir çaynik çaya

İtirdiyim qismət olsun tapana indi

Mən sevinirəm indi yeyilmiş dabana indi

Və gözləmirəm çiynimə qonsun şadlıq quşu

Bəlkə də, bu içimdə uşaqlıq coşur

Uşağım soruşur, bəs gördün hansı?

Həyatdan götürülmüş hadisələrdi hamısı

Başımın üstünü qara buludlar aldı

Göylərə ucalmaq yenə özgəyə qaldı

Gördüm yağış yağır, dolur damsız sinəmə

Dedim, dur yığış, gedirsən cəhənnəmə

Başımın üstünü qara buludlar aldı

Göylərə ucalmaq yenə özgəyə qaldı

Gördüm yağış yağır, dolur damsız sinəmə

Dedim, dur yığış, gedirsən cəhənnəmə

Темні хмари вкрили мою голову

Інша справа — піднятися на небо

Я бачив, як іде дощ, заповнюючи кінотеатр без даху

Я сказав, зупинись, збирайся, ти підеш у пекло

З моїх слів, мабуть, немає глибокої філософії

Але це було ближче, ніж подих, який я написав, для всіх

Моя здатність бути поруч була кращою, ніж битися

Я не втомився ділитися досвідом

Я не приховую своїх слабкостей і ран

Я також не вчу жити в піснях

Я відкриваю своє серце, крила, щоб відкрити своє серце

Другий всесвіт дивиться в очі слухачеві

Захищає ручку від неживих ліній

Мій язик – моє слово, моя любов – мій раб

Дуже рідні божевільні, близькі до мудрих

Мої власні руки захоплені, коли серця тремтять

Моя зрада, моя ненависть, мої щасливі моменти

Серед віршів є мої помилки й недоліки

Кожна краплина, що стікає з моїх очей, переноситься на простирадло

Всі вони взяті з життя

Темні хмари вкрили мою голову

Інша справа — піднятися на небо

Я бачив, як іде дощ, заповнюючи кінотеатр без даху

Я сказав, зупинись, збирайся, ти підеш у пекло

Реп все життя не жує, як я

Будь то робота чи весілля близького друга

Кожен період мого життя, хороший чи поганий

Це завжди залишає слід у моєму мистецтві

Пам’ятаю початок дев’яностих

Основа дружби — сказати все

Приклад того, з ким сміятися, з ким йти на смерть

Розділіть хліб, див. розділ

Двоє людей одягнули на весілля сорочку

Розмова з другом не поміститься в чайнику з чаєм

Удачі зараз знайти

Я радий, що його зараз з’їли

І я не сподіваюся, що пташка радості приземлиться мені на плече

Можливо, це моє дитинство

Моя дитина запитує, а ти бачила який?

Усі вони були взяті з життя

Темні хмари вкрили мою голову

Інша справа — піднятися на небо

Я бачив, як іде дощ, заповнюючи кінотеатр без даху

Я сказав, зупинись, збирайся, ти підеш у пекло

Темні хмари вкрили мою голову

Інша справа — піднятися на небо

Я бачив, як іде дощ, заповнюючи кінотеатр без даху

Я сказав, зупинись, збирайся, ти підеш у пекло