Готов ли - Крёстная семья

Я готов открыть двери,

Я готов в победу верить,

Я готов нести потери,

Жизнь ближнему доверить.

Я готов открыть двери,

Я готов в победу верить,

Я готов нести потери,

Жизнь ближнему доверить.

Я сделал выбор свой — иду одной тропой

С душевной, русскою братвой.

С верой в сердце, с духом в теле.

Мои братки всегда при деле.

Живут на юге, не маются от скуки,

Крепко жмут руки.

Жизнь толкает к беспределу,

К обрисованному мелом телу.

К действенным тяжким мерам.

Но враг должен сломаться первым.

Мне не интересен расклад мировых новостей,

И кто диктует моду козырных мастей — пох.

Непринципиальна погода.

Нет планов не то что на жизнь, даже на полгода.

Никому не нравится номер два.

Потому и говорят, что земля мала.

Золото блестит уж слишком ярко,

Оттого в груди пацана так жарко.

Цель многих — подняться до небес,

Но при этом в глазах не терять бы вес.

Быстрые деньги как запах крови акул привлекает,

А пацан икает — значит его лихом поминают.

По России, за бугор, до Европы, обратно

Мотает нашего брата.

А значит так надо, так положено волей Божею.

Жизнь — мяч футбольный, рваный, перешитый,

Видевший победы, ногами часто битый.

Нервы ни к черту, рвутся как нитки,

Но дух поднимают моих братьев улыбки.

Я готов открыть двери,

Я готов в победу верить,

Я готов нести потери,

Жизнь ближнему доверить.

Я готов открыть двери,

Я готов в победу верить,

Я готов нести потери,

Жизнь ближнему доверить.

Готов ли ты слепо верить в Бога?

Идти вперед, не зная, куда ведет дорога?

Готов ли ты, побеждая страх,

Не опуская руки стоять твердо на ногах?

Готов ли ты отчаянно бороться

И кровь свою пролить, если придется?

Смотря в глаза, на сердце руку положи.

Готов ли ты?

Готов ли ты?

Скажи…

Я готовий відкрити двері,

Я готовий в перемогу вірити,

Я готовий нести втрати,

Життя ближньому довірити.

Я готовий відкрити двері,

Я готовий в перемогу вірити,

Я готовий нести втрати,

Життя ближньому довірити.

Я зробив вибір свій іду однією стежкою

З душевною, російською братвою.

З вірою в серце, з духом у тілі.

Мої братки завжди при справі.

Живуть на півдні, не маються від скуки,

Міцно тиснуть руки.

Життя штовхає до беззаконня,

До окресленого крейдою тіла.

До дієвих тяжких заходів.

Але ворог має зламатися першим.

Мені не цікавий розклад світових новин,

І хто диктує моду козирних мастей — пох.

Неважлива погода.

Немає планів не що що на життя, навіть на півроку.

Нікому не подобається номер два.

Тому й говорять, що земля мала.

Золото блищить надто яскраво,

Тому в грудях пацана так жарко.

Мета багатьох - піднятися до небес,

Але при цьому в очах не втрачати ваги.

Швидкі гроші як запах крові акул приваблює,

А пацан ікає — значить його лихом поминають.

По Росії, за гору, до Європи, назад

Мотає нашого брата.

А значить так треба, так належить волею Божою.

Життя - м'яч футбольний, рваний, перешитий,

Бачив перемоги, ногами часто битий.

Нерви ні до чорта, рвуться як нитки,

Але дух піднімають моїх братів посмішки.

Я готовий відкрити двері,

Я готовий в перемогу вірити,

Я готовий нести втрати,

Життя ближньому довірити.

Я готовий відкрити двері,

Я готовий в перемогу вірити,

Я готовий нести втрати,

Життя ближньому довірити.

Чи готовий ти сліпо вірити в Бога?

Іти вперед, не знаючи, куди веде дорога?

Чи готовий ти, перемагаючи страх,

Не опускаючи руки стояти твердо на ногах?

Готовий чи ти відчайдушно боротися

І кров свою пролити, якщо доведеться?

Дивлячись у очі, на серце руку поклади.

Чи готовий ти?

Чи готовий ти?

Скажи…