Спичка - Кристина Орбакайте

Вновь бегут мурашки

По моей спине.

Почему-то снова,

Ты приснился мне.

Припев:

Догорает быстро спичка,

Не любовь, а так, привычка,

Очертаний смутных череда

Как темная вода,

Как осенний лист упавший

То замерзший, то уставший

Потерялся где-то навсегда.

Я достану письма,

Оглянусь назад,

И прочту четыре

Строчки наугад,

Припев:

Догорает быстро спичка,

Не любовь, а так, привычка,

Очертаний смутных череда

Как темная вода,

Как осенний лист упавший

То замерзший, то уставший

Потерялся где-то навсегда.

Навсегда…

Навсегда…

Никогда не стану,

Я твоей судьбой,

Но всегда останусь,

Я сама собой.

Припев:

Догорает быстро спичка,

Не любовь, а так, привычка,

Очертаний смутных череда

Как темная вода,

Как осенний лист упавший

То замерзший, то уставший

Потерялся где-то навсегда.

Навсегда…

Навсегда…

Знов біжать мурашки

По моїй спині.

Чомусь знову,

Ти наснився мені.

Приспів:

Догоряє швидко сірник,

Не любов, а так, звичка,

Обриси невиразних череда

Як темна вода,

Як осінній лист упав

То замерзлий, то втомлений

Загубився десь назавжди.

Я достану листи,

Оглянусь назад,

І прочитаю чотири

Рядки навмання,

Приспів:

Догоряє швидко сірник,

Не любов, а так, звичка,

Обриси невиразних череда

Як темна вода,

Як осінній лист упав

То замерзлий, то втомлений

Загубився десь назавжди.

Назавжди…

Назавжди…

Ніколи не стану,

Я твоєю долею,

Але завжди залишусь,

Я сама собою.

Приспів:

Догоряє швидко сірник,

Не любов, а так, звичка,

Обриси невиразних череда

Як темна вода,

Як осінній лист упав

То замерзлий, то втомлений

Загубився десь назавжди.

Назавжди…

Назавжди…