Догони - Кристина Орбакайте

Уже-уже стою на первом этаже,

Скрипят ступени.

А где-то там, зевая, ловит темнота

Ночные тени.

Куда бегу понять сама я не могу-

Нелепо это.

Пора-пора, осколки нашего"вчера"

Летят по свету.

ПР:

А навстречу пары одни-

Им в ночи не скучно ничуть.

Позови меня, догони.

Я к тебе вернуться хочу.

Едва-едва мои последние слова

Не запылали.

Вина твоя, что до сих пор не знаю я Любовь была ли.

А где-то там кругами ходит темнота

От дома к дому.

Останови, я не хочу цветы любви

Дарить другому

ПР :-------------

БРИДЖ: Позови, я рядом

Позови, я рядом…

Вже стою на першому поверсі,

Скриплять щаблі.

А десь там, позіхаючи, ловить темрява

Нічні тіні.

Куди біжу зрозуміти сама я не можу-

Безглуздо це.

Пора-пора, уламки нашого "вчора"

Летять світом.

ПР:

А назустріч парі одні-

Їм вночі не нудно.

Поклич мене, наздожени.

Я до тебе повернутися хочу.

Ледве мої останні слова

Не запалали.

Вина твоя, що досі не знаю я, Любов була.

А десь там кругами ходить темрява

Від дому до дому.

Зупини, я не хочу квіти кохання

Дарувати іншому

ПР :-------------

БРИДЖ: Поклич, я рядом

Поклич, я рядом...