Виновата ли я - Красная плесень

Виновата ли я,

Что тогда не смогла

Поцелуи его прекратить,

Он так жадно ласкал,

Но был пьян и не знал,

Что во тьме не в ту дырку попал.

Он так жадно ласкал,

Но был пьян и не знал,

Что во тьме не в ту дырку попал.

Он мой анус кусал,

Даже пальцы втыкал,

Целовался он с жопой взасос,

И от ласки такой, нежной и озорной

Прихватил меня сразу понос.

И от ласки такой, нежной и озорной

Прихватил её тут же понос.

Виноват, сволочь, сам,

Что мой анус дрожал,

Когда он его страстно кусал.

Виновата ли я,

Что он рот полоскал

И в вонючий толчок нарыгал.

Виновата ли ты,

Что он рот полоскал

И в вонючий толчок нарыгал.

Он вину осознал,

На коленях стоял,

Говорил, что он будет моим.

Но за зубы свои

И за боли в груди

Я ему изменила с другим.

Но за зубы свои

И за боли в груди

Ты ему изменила с другим.

— Я не понимаю, товарищи, почему, знаете, ей охватил все-таки понос?

— Я целовался всегда лучше.

— Ведь я бы сказал, знаете, залихватски целуюсь.

Вот смотрите — … …

— Ты что, пёрнул?

— Да нет, знаете, это я показал, как я целоваться умею.

— А. А я думал, показываешь, как ты пердеть научился.

Чи винна я,

Що тоді не змогла

Поцілунки його припинити,

Він так жадібно пестив,

Але був п'яний і не знав,

Що в темряві не в ту дірку потрапив.

Він так жадібно пестив,

Але був п'яний і не знав,

Що в темряві не в ту дірку потрапив.

Він мій анус кусав,

Навіть пальці встромляв,

Цілувався він з|із|жопою взасос,

І від ласки такої, ніжної і бешкетної

Прихопив мене одразу пронос.

І від ласки такої, ніжної і бешкетної

Прихопив її тут ж пронос.

Винен, сволота, сам,

Що мій анус тремтів,

Коли він його пристрасно кусав.

Чи винна я,

Що він рот полоскав

І в смердючий поштовх наригав.

Виновата, ти,

Що він рот полоскав

І в смердючий поштовх наригав.

Він вину усвідомив,

На колінах стояв,

Говорив, що він буде моїм.

Але за зуби свої

І за болі в груди

Я змінила з іншим.

Але за зуби свої

І за болі в груди

Ти змінила з іншим.

— Я не розумію, товариші, чому, знаєте, їй охопив таки пронос?

—Я цілувався завжди краще.

— Адже я би сказав, знаєте, залихватськи цілуюсь.

От дивіться — … …

— Ти, що, пірнув?

— Так, ні, знаєте, це я показав, як я цілуватися вмію.

— А. А я думав, показуєш, як ти пердіть навчився.