Ржавое солнце - Красная плесень

Ржавое солнце взошло в понедельник,

После дождливой и мерзкой недели,

Сны улетели в больничной палате,

Парень, что рядом, лежал на кровати.

Вместе с гитарой и мыслью о небе,

Он не дождался этого утра,

Вместе с гитарой и сахарной пудрой,

Он растворился в дождливой недели

Я просыпаюсь в холодном поту,

Отчётливо слышу его я голос.

Я ответить ему не могу,

Почему судьба была с ним сурова.

И он поёт мне песни свои,

Те которые он не допел.

Он поёт о несчастной любви,

И о том, что он так мало прожил.

Ржавое солнце взошло в понедельник,

После дождливой и мерзкой недели,

Сны улетели в больничной палате,

Парень, что рядом, лежал на кровати.

Вместе с гитарой и мыслью о небе

Он не дождался этого утра.

И в тишине от гнетущей потери

Я допою его песни.

Іржаве сонце зійшло в понеділок,

Після дощового та мерзкого тижня,

Сни відлетіли в лікарняній палаті,

Хлопець, що поруч, лежав на ліжку.

Разом із гітарою та думкою про небо,

Він не дочекався цього ранку,

Разом із гітарою та цукровою пудрою,

Він розчинився в дощового тижня

Я прокидаюся в холодному поті,

Виразно чую його голос.

Я відповісти йому не можу,

Чому доля була з ним сувора.

І он співає мені пісні свої,

Ті які він не зрік.

Він співає про нещасне кохання,

І про те, що він так мало прожив.

Іржаве сонце зійшло в понеділок,

Після дощового та мерзкого тижня,

Сни відлетіли в лікарняній палаті,

Хлопець, що поруч, лежав на ліжку.

Разом із гітарою та думкою про небо

Він не дочекався цього ранку.

І в тиші від гнітливої ​​втрати

Я допою його пісні.