Entlebt in Tristem Morgenblut - Korova

Bittere Trauben eitern von seiner Haut

Und bla erblickt er den qulenden Sonnenschein

Verwelkend in heilender Dunkelheit

Mit mondliebkosten Schatten

Strmenden Auges liegt er in einem Traum

Seiner einsamen Welt, seiner einzigen Welt

Erhellt vom Sternenstrahl, der die Rder dreht

Zum Trost des bleichen Knaben

Und Nachtlicht erweckt sanft sein Volk

Von Eisenseelen, wachsverziert

Im Thronsaal den der Prinz regiert

Mit kindlich greuelhaftem Groll

«Tanzt, ihr Puppen, tanzt

Und schttelt eure Schellen

Spielt das Zahnradinstrument

Mit Weisen s wie trnenreicher Wein!»

«Springt, ihr Krppel, bewegt

Euer zwergenhaftes Stahlfleisch

Singt vom schalen Freudenschmied

Und glcklich krieche ich fr kurze Zeit!»

Blechsoldaten marschiert bevor die Dmmerung siegt

Und euer Feuer Kohle wird

Zinndamen promeniert bis euer Geist zerfriert

Und mit dem Morgen das Lachen erstirbt

Und sein Reich erstrahlt von Gold

Glorreich mit Ruhm und Macht gekrnt

In seinem krankzerdachten Haupt

Das tot in Gift und Unrat liegt

Wenn seine Nacht entlebt und feucht der Tau entsteht

Schreit er in Agonie und fllt allein

Das Morgengrauen lt ihn erstarren

Zu brennendem Schmerz in eiskaltem Stein

Und sein Reich ist leer von Prunk

Im Schutt mit Dornen blutgekrnt

Ein Fels mit qualerflltem Haupt

In wsten Kindsruinen steht

Bittere Trauben treiben von seiner Haut

Und starr ertrinkt er im dmmernden Sonnenschein

In Sehnsucht nach heilender Dunkelheit

Mit mondliebkosten Schatten

Гіркий виноград гній з його шкірки

І бла він бачить мучне сонечко

В'яне в цілющій темряві

З місяцелюбними тінями

Він лежить уві сні з текучими очима

Його самотній світ, його єдиний світ

Освітлений зоряним промінням, що обертає колеса

Щоб утішити блідого хлопчика

І нічник ніжно будить свій народ

З залізних душ, прикрашених воском

У тронному залі правив князь

З по-дитячому мерзенною образою

«Танцюйте, ляльки, танцюйте

І струсіть дзвіночки

Грайте на інструменті-шестерні

З мудрецями, як слізне вино!»

«Стрибайте, каліки, рухайтеся

Ваша гномська сталева плоть

Співає несвіжу радість коваля

І я щасливо повзаю недовго!»

Олов'яні солдатики, що марширують перед світанком, тріумфують

І твій вогонь стає вугіллям

Жестяні леді гуляють, поки ваш розум не завмер

А з ранком сміх згасає

І його царство сяє золотом

Славно увінчаний славою і могутністю

В його хворій голові

Це лежить мертве в отруті та бруді

Коли його ніч мертва і роса мокра

Він кричить від болю і падає сам

Світанок заморожує його

До пекучого болю в крижаному камені

І його королівство пусте від блиску

Кров’ю увінчаний у руїнах тернами

Скеля з вимученою головою

У дитячих руїнах Пустоші

З його шкірки росте гіркий виноград

І твердо тоне в сутінковому сонці

У тузі за зцілювальною темрявою

З місяцелюбними тінями