Alphagenetik - Kollegah

Ey, der Boss is back

All-Black wie Outer-Space

Groupie-Hoes sind aufgedreht wie das Sound-System

Links die Tommy-Gun, rechts der Do­ber­mann

Nutte, keiner fasst mich an, als wär ich ein Hologramm

Dieses Game ist wie Splinter Cell, voll Ratten

Die Lampe an der Kalasch weist den Weg, in einer blinden Welt voll Schatten

Kriminell und am Himmelszelt, bei Winterkälte, pinker Pelz voll Knarren

Ey, wie Game of Thrones, ein Winterfell voll Waffen

In der Hood ist es eiskalt

Will man es raus schaffen, pusht man das Weiße — Mutter im Kreiß­saal

Weshalb ich Uzis dabei hab?

Euch fehlt hier der Humor

Doch was könnt lustiger sein als 'ne Hood-Schießerei, Spast?

Bei der dann folgendes geschieht:

Einunddreißig Bullets für Snitches — goldenes Prinzip

Graue Wolkenschichten, Krieg plus Gewaltakte täglich

Maskuliner Abzugsfinger, Nutte — Alphagenetik

Meine Fußstapfen zu groß, auf dem Weg, den ich bestreite

Im Kampf gegen Hy­ä­nen, ist ein Wolf an meiner Seite

Tausend Freunde, tausend Feinde ist im Endeffekt das Gleiche

Ich töte mit dem Alphagen zur Melodie der Geige

Meine Fußstapfen zu groß, auf dem Weg, den ich bestreite

Im Kampf gegen Hy­ä­nen, ist ein Wolf an meiner Seite

Tausend Freunde, tausend Feinde ist im Endeffekt das Gleiche

Ich töte mit dem Alphagen zur Melodie der Geige

Ey, ich schick dir 'nen tschetschenischen Profikiller im Pelzkragen-Parka

Der 'ne seltsame Art hat wie 'n LKW-Fahrer

Erst wirst du sechs Monate beschattet so wie Schweden

Nur um dir dann völlig öffentlich die Fratze zu zertreten

Ich schick deine Mama nicht auf den Kiez-Strich, du Ehrenloser

Leider hat das Vieh nix zu bieten wie Arizona

Ein kraftloserer Mensch als ein Wachkoma-Patient

Dank dem Hero-Strich ihr Lebenslicht nur schwach lodernd am Brennen

Ich seh das faule Schwein dahinvegetieren

Hetz die Dobermänner auf sie und sie ist dahin wegen Tieren

Ich sah für sie keinen Grund zu leben

Denn sie konnte nix, außer dumm rum zu stehen wie in Kunstmuseen

Das Grundproblem von Rappern ist, sie sind gottlose Menschen

Die sich für Magier halten, nur weil sie Stoff ohne Ende ziehen

Verteil Glock-Shots an Enemys und durchschreite die Ghetto-Streets

Auf dominanteste Weise, wie Ramses der Zweite

Meine Fußstapfen zu groß, auf dem Weg, den ich bestreite

Im Kampf gegen Hy­ä­nen, ist ein Wolf an meiner Seite

Tausend Freunde, tausend Feinde ist im Endeffekt das Gleiche

Ich töte mit dem Alphagen zur Melodie der Geige

Meine Fußstapfen zu groß, auf dem Weg, den ich bestreite

Im Kampf gegen Hy­ä­nen, ist ein Wolf an meiner Seite

Tausend Freunde, tausend Feinde ist im Endeffekt das Gleiche

Ich töte mit dem Alphagen zur Melodie der Geige

Ey, meine Markenkleider sind von Star-Designern

Wie die Digitalarbeit der NASA-Zeichner

Mimik undurchdringbar so wie Panzerstützpunktwände

Zünd den Blunt an am glühenden Pumpgunmündungsende

Feature ich dich dann, indem ich in dei’m Treppenhausflur

Rumballer, weil ich noch Geschrei brauch für 'ne Adlib-Soundspur

Verteil Shots in Sekundentakten, synchron zu den Regentropfen

Die nachts, in den dunklen Gassen, von Dachrinnen runterprasseln

Flach wie 'ne Untertasse, wenn ich wieder mal eure Mütter fick, in jeder Lage

Lage ist egal wie bei Rückwärtsschrift

Nachdem sie der Mac in seinem Loft fickte, sagen sie:

«Du bist 'ne Kanone im Bett wie deine Tec unterm Kopfkissen»

Check, wie die Bossschritte über den Pantherteppich gehen

Der Panther is' noch am Leben, hat nur Angst sich zu bewegen

Ey, ich hänge zwischen Kokospalmen

Und geb liegend deiner Penner-Clique Schrotschusssalven

Mit strengem Blick wie Horusfalken

Meine Fußstapfen zu groß, auf dem Weg, den ich bestreite

Im Kampf gegen Hy­ä­nen, ist ein Wolf an meiner Seite

Tausend Freunde, tausend Feinde ist im Endeffekt das Gleiche

Ich töte mit dem Alphagen zur Melodie der Geige

Meine Fußstapfen zu groß, auf dem Weg, den ich bestreite

Im Kampf gegen Hy­ä­nen, ist ein Wolf an meiner Seite

Tausend Freunde, tausend Feinde ist im Endeffekt das Gleiche

Ich töte mit dem Alphagen zur Melodie der Geige

Гей, бос повернувся

Все чорне, як космос

Поклонницькі мотики піднялися, як звукова система

Ліворуч Томмі Ган, праворуч доберман

Хукер, ніхто мене не чіпає, як голограму

Ця гра схожа на Splinter Cell, повна щурів

Лампа на Калаші показує шлях у сліпий світ, повний тіней

Злочинець і в небі, в холоді зими, рожеве хутро, повне скрипу

Ей, як Гра престолів, зимове пальто, повне зброї

У капюшоні морозить

Якщо хочеш розібратися, штовхаєш білу — мама в пологовому залі

Чому у мене з собою Узі?

Вам тут не вистачає почуття гумору

Але що може бути смішніше, ніж перестрілка з капюшона, спаст?

Тоді відбувається наступне:

Тридцять одна куля для стукачів — золотий принцип

Сірі шари хмар, війна плюс акти насильства щодня

Чоловічий тригер, проститутка — альфа-генетика

Завеликі мої кроки, на стежці я заперечую

У боротьбі з гієнами біля мене вовк

Тисяча друзів, тисяча ворогів – це, по суті, одне й те саме

Я вбиваю альфа-геном під мелодію скрипки

Завеликі мої кроки, на стежці я заперечую

У боротьбі з гієнами біля мене вовк

Тисяча друзів, тисяча ворогів – це, по суті, одне й те саме

Я вбиваю альфа-геном під мелодію скрипки

Гей, я пришлю тобі чеченського професійного вбивцю в парку з хутряним коміром

У нього дивна особистість, як водій вантажівки

По-перше, за вами буде шість місяців, як за Швецією

Тільки для того, щоб потім повністю розчавити своє обличчя

Я не висилаю твою маму на сусідні вулиці, безчесний

На жаль, худобі нема чого запропонувати, як Арізона

Більш безсила людина, ніж пацієнт у комі

Завдяки штриху героя їхнє світло життя лише тьмяно палає

Я бачу, як лінива свиня вегетує

Насади на неї доберманів, і вона пішла на тварин

Я не бачив причин, щоб вона жила

Бо вона нічого не могла робити, окрім як тупо стояти, як у художніх музеях

Основна проблема реперів у тому, що вони безбожні люди

Які думають, що вони чарівники лише тому, що малюють нескінченні речі

Роздавайте ворогам постріли з Глока і ходіть по вулицях гетто

Найбільш домінуючим чином, як Рамзес II

Завеликі мої кроки, на стежці я заперечую

У боротьбі з гієнами біля мене вовк

Тисяча друзів, тисяча ворогів – це, по суті, одне й те саме

Я вбиваю альфа-геном під мелодію скрипки

Завеликі мої кроки, на стежці я заперечую

У боротьбі з гієнами біля мене вовк

Тисяча друзів, тисяча ворогів – це, по суті, одне й те саме

Я вбиваю альфа-геном під мелодію скрипки

Гей, мій брендовий одяг від зіркових дизайнерів

Як цифрова робота креслярів NASA

Імітують непроникні, а також стінки основи резервуара

Засвітіть тупий кінець дула, що світиться

Тоді я покажу вас, заглянувши на сходову клітку

Rumballer, тому що мені все ще потрібно кричати для саундтреку Adlib

Розподіліть кадри через секундні інтервали, синхронно з краплями дощу

Вночі, в темних провулках, стукаючи з ринв

Плоска, як блюдце, коли я знову трахаю твою маму, в будь-якій позі

Позиція не має значення, як і при письмі назад

Після того, як Мак трахкав їх у своєму горищі, вони кажуть:

«Ти гармата в ліжку, як твій Тек під подушкою»

Перевірте, як кроки боса проходять по килиму пантери

Пантера ще жива, просто боїться поворухнутися

Гей, я вишу між кокосовими пальмами

І, лежачи, дай залп з дробовика з стрілянини

З суворим виглядом, як соколи Гора

Завеликі мої кроки, на стежці я заперечую

У боротьбі з гієнами біля мене вовк

Тисяча друзів, тисяча ворогів – це, по суті, одне й те саме

Я вбиваю альфа-геном під мелодію скрипки

Завеликі мої кроки, на стежці я заперечую

У боротьбі з гієнами біля мене вовк

Тисяча друзів, тисяча ворогів – це, по суті, одне й те саме

Я вбиваю альфа-геном під мелодію скрипки