Faust auf's Auge - Knasterbart

Gestern hab' ich mir mal wieder so ein Eheweib genomm'

War natürlich sturzbetrunken wie sonst sollt' es soweit komm'

Hab’s natürlich auch erst morgens nach dem Aufstehen geschnallt

Das sich da 'n fremdes Fräulein würgend an mein' Eimer krallt

Ich hab' keinen blassen Schimmer, wie das wieder so weit kam

Bin halt immer so romantisch, wenn ich einen zu viel nahm

Und so lag ich da ganz nackig mit 'nem feierlichen Schlips

Und sagt mir «Na immerhin ist es nicht wiedr nur der Fips»

Ich nahm den Pappring von dem Finger, warf ihn zu den andern hin

Und betrachtete verkatert meinen Gossenhauptgewinn

Und schnell stellte ich ernüchternd fest, die Olle tut nix taugen

Denn ihr Anblick war so angenehm, wie Rauch in meinen Augen

Oh meine Gossen-Eva, nimm das Blatt vor dein Gesicht

Denn da ist es besser aufgehoben, glaub es oder nicht

Oh meine Gossen-Eva, nimm das Blatt vor die Visage

Denn im Turm der Schönheit bist du eher die unterste Etage

Du bist der Spuckschluck in der Flasche, den am Ende keiner trinkt

Du bist der Stummel in der Tasche, der nach gestern Abend stinkt

Du bist schimmlig und verbraucht und überhaupt und unterm Strich

Bist du genauso wie ich, uähh

Oh womit hab' ich das verdient, dass mich das Schicksal so beleidigt

Als ich aufwacht wurd' mir klar, ich hab' mein' Untergang beeidigt

Zum Glück hatt' ich den Eimer, dessen Inhalt hübscher war

Als der Suffkopf in dem Bett mit dem verfilzten Rückenhaar

In den Fetzen der Erinnerung sind nur zwei Bilder noch

Eins vom Tresen, ja und eins, wie ich zum Kirchenaltar kroch

Und nun liegt da dieser Kerl mit 'ner verschwitzten Ekelwampe

Dafür hab' ich 'nen guten Charakter, du Schlampe

Oh meine Gossen-Adam, nimm das Blatt vor dein Gesicht

Denn dort ist es besser aufgehoben, nah ja oder auch nicht

Oh meine Gossen-Adam, nimm das Blatt vor die Visage

Denn im Turm der Schönheit bist du bestenfalls die Tiefgarage

In einer hübschen Blumenwelt wärst du vielleicht 'ne Gürtelrose

Und im Fleischregal gradmal 'nen Partywürstchen aus der Dose

Du bist schimmlig und verbraucht und überhaupt und unterm Strich

Bist du genauso wie ich!

Du bist sympathisch wie mein Fußpilz

Du so nützlich wie ein Kropf

Doch jetzt bist du wohl mein Deckel

Und du mein Nachttopf

Ja wir sind wie Pech und Schwefel

Alter, laber doch kein Blech

Wieso, ich riech' nach Schwefel

Stimmt und ich hatte Pech

Deine Faust passt auf mein' Auge

Und ein Eheleben lang

Sind wir wie Pest und Cholera

Wie Yin und Yang

Doch stell' dir vor wir wär'n die einzigen

Zwei Menschen hier im Land

So wie Adam und wie Eva

Dann wär' ich auch mit der Schlange durchgebrannt

Gitarrensolo!

Yeah!

(Yeah, uh, ja)

(Dann halt nicht)

Oh meine Gossen-Eva, nimm das Blatt vor dein Gesicht

Denn du olle Netzhautpeitsche raubst mir sonst mein Augenlicht

Oh meine Gossen-Adam, nimm das Blatt vor die Visage

Denn in der Schönheit der Natur bist du der Schöpfung ne Blamage

Wäre Grässlichkeit katholisch, wärest du wohl 'ne Ikone

Wäre Stumpfsinn 'ne Muskete, wärest du wohl 'ne Kanone

Und wär' Geilheit eine Rennbahn

wärst du verkehrsberuhigte Zone

Du bist schimmlig und verbraucht und überhaupt und unterm Strich

Bist du genauso wie ich!

Вчора взяв ще одну таку дружину

Звичайно, я був мертво п’яний, як інакше до цього дійти?

Звичайно, я не застібав його до ранку після того, як прокинувся

Що там якась дивна жінка чіпає моє відро, захлинаючись

Я поняття не маю, як це знову зайшло так далеко

Я завжди такий романтичний, коли брав занадто багато

І ось я лежав зовсім голий зі святковою краваткою

І каже мені: "Ну, принаймні це знову не просто фіпс"

Я зняв з пальця картонний перстень і кинув іншим

І з похмілля подивився на свій джекпот

І я швидко, тверезо, зрозумів, що Олле не годиться

Бо дивитися на неї було так приємно, як дим у очах

О, моя жолобка Єва, поклади простирадло перед своїм обличчям

Бо там краще, віриш чи ні

О, моя жолобка Єва, поклади папір перед обличчям

Тому що у Вежі краси ви, швидше за все, опинитесь на нижньому поверсі

Ти плювка в пляшку, яку врешті-решт ніхто не п’є

Ти — задник у кишені, який смердить минулої ночі

Ви запліснявілі і вичерпані, загалом і підсумок

Ти такий, як я?

Ой, як я заслужив, що доля мене так ображає

Коли я прокинувся, я зрозумів, що присягнув свою загибель

На щастя, у мене було відро, вміст якого був гарнішим

Як п'яний голова в ліжку з сплутаним волоссям на спині

Лише два образи залишилися в уривках пам’яті

Один із прилавка, так, а другий повзе до церковного вівтаря

А тепер є цей хлопець із спітнілим огидним нутром

У мене для цього хороший характер, сучко

О мій Госсен-Адаме, поклади простирадло перед обличчям

Бо там краще, ну так чи ні

О мій Госсен-Адаме, візьми аркуш перед обличчям

Тому що у Вежі краси ви в кращому випадку є підземною автостоянкою

У гарному квітковому світі ви можете бути черепицей

А на полиці з м’ясом — консервована ковбаса

Ви запліснявілі і вичерпані, загалом і підсумок

Ти такий, як я!

Ти характерний, як моя мікоз

Ти корисний, як зоб

Але тепер ти, мабуть, моя кришка

А ти мій камерний горщик

Так, ми як смола і сірка

Чувак, не говори про олово

Чому, я пахну сіркою

Та й мені не пощастило

Твій кулак підходить моєму оку

І подружнє життя

Чи ми як чума й холера

Як інь і ян

Але уявіть собі, якби ми були одні

Двоє людей тут, у країні

Так само, як Адам і як Єва

Тоді б я теж утік із змією

гітарне соло!

Так!

(Так, е, так)

(Тоді просто не треба)

О, моя жолобка Єва, поклади простирадло перед своїм обличчям

Бо ти, старий батіг сітківки, інакше позбавив би мене зору

О мій Госсен-Адаме, візьми аркуш перед обличчям

Бо в красі природи ти ганьба творіння

Якби потворність була католицькою, ти був би іконою

Якби дурість була мушкетом, ти був би гарматою

А якби роговість була іподромом

ви станете зоною, де рух заспокоїться

Ви запліснявілі і вичерпані, загалом і підсумок

Ти такий, як я!