Cinéma - Kiemsa

Au 7 de la rue Pinel comme d´habitude

François ouvre son cinéma

Il est 20 heures la caisse est prête

Il pleut dehors l´hiver s´apprête

François attend des spectateurs

Depuis 20 heures mais tourne l´heure

Le vent s´engouffre dans l´entrée

Les vitres tremblent rien qu´a l´idée

D´un écran blanc pour la soirée

De sièges vides pour l´observer

Aucun client ne se profile

Sur la place Imbach tranquille

Ce soir sera sans cinéphile!

Personne dans la salle mais il est l´heure

François fait tourner son projecteur

Sur l´écran miteux «Les Diaboliques «Citation, musique de générique

Le balai en main François travaille

A la propreté de sa vieille salle

Le film tourne, l´intrigue s´installe,!

Quand une image subliminale le stoppe

A ce moment précis, la pellicule saute de plus en plus

Laissant apparaître des images familières à lavie de François

Et là, d´analèpses en analèpses, les images remontent les années

Remontent les mois, remontent les jours, remontent les heures

Il s´assoit et subi cette projection privée maléfique

Et il voit, défiler devant lui, sa misérable vie.(Bis)

Personne dans la salle mais François pleure

Assis là devant son projecteur

Sur l´écran miteux sa vie défile

Ce soir pas besoin de cinéphile

Les images s´enchaînent et lui font mal

Petit à petit son cour s´emballe

Douleur et larmes d´une vie sans charme

Violence et drame deviennent une arme

На вулиці Пінель, 7 як завжди

Франсуа відкриває свій кінотеатр

20:00, касовий апарат готовий

На вулиці дощ. Наближається зима

Франсуа чекає глядачів

З 20 годин але переводить годинник

У під'їзді вітер

Вікна тремтять тільки від цієї думки

Білий екран на вечір

Порожні місця для перегляду

Клієнтів нема

На тихій площі Імбаха

Сьогоднішній вечір буде вільним від кіноглядачів!

У кімнаті нікого, але пора

Франсуа повертає проектор

На пошарпаному екрані "Les Diaboliques" Цитата, титри музики

Мітла в руці Франсуа працює

До чистоти його старої зали

Фільм повертається, сюжет залагоджується!

Коли його зупиняє підсвідомий образ

Саме в цей момент фільм стрибає все більше і більше

Нехай у житті Франсуа з’являються знайомі образи

І там, від аналептики до аналептики, образи повертаються в минулі роки

Поверніться на місяці, поверніться назад, поверніться назад у години

Він сидить і страждає від цього злого приватного перегляду

І він бачить, проходить перед ним, його жалюгідне життя.(Повторити)

У кімнаті ніхто, крім Франсуа, не плаче

Сидів перед його прожектором

На пошарпаному екрані прокручується його життя

Сьогодні ввечері не потрібен кіноман

Образи йдуть один за одним і завдають йому болю

Мало-помалу його серце захоплює

Біль і сльози нечарівного життя

Насильство і драма стають зброєю