Стрела - Кажэ Обойма

Через мой череп летят сотни леденящих стрел.

Снизу вверх, резюме — изувер.

Это крушит судьбы и зубы, но я грызу нерп.

Сытый зверь, дикий смерч крайних мер.

В её белой сумочке выпадет мой белый снег.

Мой простынет след, растаяв на десне.

Нас здесь нет — зря ждали.

Быстрый бег в паре новых кед без названия.

Манекен в сиреневом парике среди развалин.

Банальный анализ, декодинг гетто-сафари.

Варит старший товарищ новый сценарий,

Крутя на своем среднем пальце наш Земной Шарик.

Не мешайте мне и дайте выйти отсюда.

Тайну откроет рассудок трасс кровеносных сосудов.

Плавно рисует звезда мутное утро вторых суток.

Запах фастфуда неохотно разбудит желудок.

И я живу там, где час — одна минута!

Где слышу звуки танцующих букв.

Задержим синхронно дыхание — я и мой город,

На выдохе ловим поток новых узоров.

Фантом мой станет суровым музоном,

Через 16 мне сорок, будущее невесомость.

Черный ворон, или белый голубь, —

Еще одна дорога, Марко Поло.

Спит Вавилон под черным крылом.

Ведет домой автопилот, все замело.

Так повелось, что ходить сквозь стены

Мне помогают белые стрелы.

Спит Вавилон под черным крылом.

Ведет домой автопилот, все замело.

Так повелось, что ходить сквозь стены

Мне помогают белые стрелы.

Не, мой друг, cвой нос

Cюда лучше не суй и обходи вокруг.

Пока этот ядовитый крюк

Не вцепился в твою ноздрю- трижды сплюнь.

Это был глюк, или все еще сплю?

Тут выбор богатый из блюд, но не люблю потухших шлюх.

Это мой плюс, порочный круг загонит под грунт.

Еще одна синица из рук — и закончим игру.

Дай мне пару секунд вцепиться им в горло повторно.

Оторван от зоны комфорта, все поставил на черное.

Непокорная гордость стоит дороже органов,

На струнах блока красуется пара новых Джоранов.

Боль моя спит летаргическим сном.

Забудь команду «Cтоп!», — внутри шепнет неебический сноб.

Периодически я слышу галактический шторм,

И пусть из-за плотных штор не вижу света, ну и что?

Спит Вавилон под черным крылом.

Ведет домой автопилот, все замело.

Так повелось, что ходить сквозь стены

Мне помогают белые стрелы.

Спит Вавилон под черным крылом.

Ведет домой автопилот, все замело.

Так повелось, что ходить сквозь стены

Мне помогают белые стрелы.

Через мій череп летять сотні крижаних стріл.

Знизу вгору, резюме - бузувір.

Це трощить долі та зуби, але я гризу нерп.

Ситий звір, дикий смерч крайніх заходів.

У її білій сумочці випаде мій білий сніг.

Мій простигне слід, розтанув на яснах.

Нас тут нема — даремно чекали.

Швидкий біг у парі нових кед без назви.

Манекен у бузковій перуці серед руїн.

Банальний аналіз, декодинг гетто-сафарі.

Варить старший товариш новий сценарій,

Крутячи на своєму середньому пальці наш Земний Кулька.

Не заважайте мені та дайте вийти звідси.

Таємницю відкриє свідомість трас кровоносних судин.

Плавно малює зірка каламутний ранок другої доби.

Запах фастфуду неохоче розбудить шлунок.

І я живу там, де година одна хвилина!

Де чую звуки танцюючих літер.

Затримаємо синхронне дихання - я і моє місто,

На видиху ловимо потік нових візерунків.

Фантом мій стане суворим музоном,

Через 16 мені сорок, майбутня невагомість.

Чорний ворон, або білий голуб,

Ще одна дорога, Марко Поло.

Спить Вавилон під чорним крилом.

Веде додому автопілот, все замело.

Так повелося, що ходити крізь стіни

Мені допомагають білі стріли.

Спить Вавилон під чорним крилом.

Веде додому автопілот, все замело.

Так повелося, що ходити крізь стіни

Мені допомагають білі стріли.

Ні, мій друже, свій ніс

Cюди краще не суй і обходь навколо.

Поки що цей отруйний гак

Не вчепився в твою ніздрю-тричі сплюнь.

То був глюк, чи все ще сплю?

Тут вибір багатий зі страв, але не люблю погаслих повій.

Це мій плюс, порочне коло зажене під ґрунт.

Ще одна синиця з рук – і закінчимо гру.

Дай мені кілька секунд вчепитися ним у горло повторно.

Відірвано від зони комфорту, все поставив на чорне.

Непокірна гордість коштує дорожче за органи,

На струнах блоку красується пара нових Джоранів.

Біль мій спить летаргічним сном.

Забудь команду "Cтоп!", - усередині шепне неебічний сноб.

Періодично я чую галактичний шторм,

І нехай через щільні штори не бачу світла, ну і що?

Спить Вавилон під чорним крилом.

Веде додому автопілот, все замело.

Так повелося, що ходити крізь стіни

Мені допомагають білі стріли.

Спить Вавилон під чорним крилом.

Веде додому автопілот, все замело.

Так повелося, що ходити крізь стіни

Мені допомагають білі стріли.