Рубин - Кажэ Обойма

Все птицы улетают на юг, ну и пусть,

Набрав воздуха полную грудь я остаюсь.

Чертов быт так норовит нагнуть и сбить мой пульс,

Иногда давило слышал хруст, Женя, мотай на ус.

Тихо шептал мне предрассветный город,

Но мне фигово, где мой билет на ближайшей скорой.

С собой устал бороться и спорить,

Слышал сотни подобных историй оно того не стоит.

Немного времени это место займут другие,

Не остановить вечный конвейер и сломан рубильник.

Забывают всех даже кого любили за исключением тех,

Чьи сердца внутри рубинов.

Сиять на руинах извилин ослепительным светом,

Среди сухих серых костей золотом ацтеков.

Закончится как дурной сон мой глупый ступор,

Вечеру не стать важней, чем утро народная мудрость.

Припев:

Есть ли за сплетением солнце в груди,

У всех из нас спрятан рубин.

Не понять этого — значит убить,

И мотай по жизни впустую круги.

Где-то за сплетением солнце в груди,

У всех из нас спрятан рубин.

Он воедино собран из крупиц,

Слышь голос сердца, а не голос других.

С каждым новым днем растут запросы и нужды,

Наш путь усыпан капканами и ловушками,

Раздут это непринужденно, вряд ли выйдет.

Этот не Джонни, чей приход стал чем-то обыденным,

Это как тогда в детстве VHS видео,

Где себя со стороны мы впервые увидели.

Мир удивительный, необъятен и бескорыстен,

Где календарик неохотно сбрасывает листья.

Мечты так близко чувствую жар от их искр,

Крик атеиста вера в себя и любые капризы.

Подкрался как призрак незаметно нависнув,

Тот самый пресловутый и личный момент истин.

Художнику памяти кисти, поэту мысли и рифмы,

Хладнокровное хирургу, артисту харизма.

Он заложен в каждом в недрах бездонных глубин,

И чем старше мы тем сложнее найти этот рубин.

Где-то за сплетением солнца в груди,

У всех из нас спрятан рубин.

Не понять этого значит убить,

И мотай по жизни впустую круги.

Припев:

Где-то за сплетением солнце в груди,

У всех из нас спрятан рубин.

Он воедино собран из крупиц,

Слышь голос сердца, а не голос других.

Где-то за сплетением солнце в груди,

У всех из нас спрятан рубин.

Не понять этого — значит убить,

И мотай по жизни впустую круги.

Где-то за сплетением солнце в груди,

У всех из нас спрятан рубин.

Он воедино собран из крупиц,

Слышь голос сердца, а не голос других.

Альбом: «Прощай оружие!»

Апрель, 2016.

Всі птахи відлітають на південь, ну і нехай,

Набравши повітря повні груди я залишаюсь.

Чортовий побут так норовить нагнути і збити мій пульс,

Іноді давило чув хрускіт, Женя, мотай на вус.

Тихо шепотів мені світанкове місто,

Але мені фігово, де мій квиток на найближчій швидкій.

З собою втомився боротися і сперечатися,

Чув сотні подібних історій, воно того не варто.

Небагато часу це місце займуть інші,

Не зупинити вічний конвеєр і зламаний рубильник.

Забувають усіх навіть кого любили за винятком тих,

Чиї серця всередині рубінів.

Сяяти на руїнах звивин сліпучим світлом,

Серед сухих сірих кісток – золотом ацтеків.

Закінчиться як поганий сон мій дурний ступор,

Вечорі не стати важливішою, ніж ранок народна мудрість.

Приспів:

Чи є за сплетенням сонце в грудях,

У всіх із нас захований рубін.

Не розуміти цього означає убити,

І мотай по життя даремно кола.

Десь за сплетенням сонце в груди,

У всіх із нас захований рубін.

Він воєдино зібраний із крупиць,

Чуєш голос серця, а не голос інших.

З кожним новим днем ​​зростають запити і потрібні,

Наш шлях усипаний капканами та пастками,

Роздутий це невимушено, навряд чи вийде.

Цей не Джонні, чий прихід став чимось звичайним,

Це як тоді в дитинстві VHS відео,

Де себе з сторони ми вперше побачили.

Світ дивовижний, неосяжний і безкорисливий,

Де календарик неохоче скидає листя.

Мрії так близько відчуваю жар від їх іскр,

Крик атеїста віра в себе і будь-які примхи.

Підкрався як примара непомітно нависнувши,

Той самий горезвісний і особистий момент істин.

Художнику пам'яті кисті, поетові думки та рифми,

Холоднокровне хірургу, артисту харизма.

Він закладений у кожному в надрах бездонних глибин,

І чим старше ми тим складніше знайти цей рубін.

Десь за сплетенням сонця в груди,

У всіх із нас захований рубін.

Не зрозуміти цього означає вбити,

І мотай по життя даремно кола.

Приспів:

Десь за сплетенням сонце в груди,

У всіх із нас захований рубін.

Він воєдино зібраний із крупиць,

Чуєш голос серця, а не голос інших.

Десь за сплетенням сонце в груди,

У всіх із нас захований рубін.

Не розуміти цього означає убити,

І мотай по життя даремно кола.

Десь за сплетенням сонце в груди,

У всіх із нас захований рубін.

Він воєдино зібраний із крупиць,

Чуєш голос серця, а не голос інших.

Альбом: «Прощавай зброю!»

Квітень, 2016