Traditional: The Ash Grove - Katherine Jenkins

The ash grove how graceful how plainly it’s speaking

The harp wind through it playing has language for me Whenever the light through its branches is breaking

A host of kind faces is gazing on me The friends of my childhood again are before me Each step wakes a memory as freely I roam

With soft whispers laden its leaves rustle o’er me The ash grove the ash grove again alone is my home

Down yonder green valley where streamlets meander

When twilight is fading I pensively rove

Or at the bright noontide in solitude wander

Amid the dark shades of the lonely ash grove

Twas there while the blackbird was cheerfully singing

I first met that dear one the joy of my heart

Around us for gladness the bluebells were springing

The ash grove the ash grove that sheltered my home

My laughter is over my step loses lightness

Old countryside measures steal soft on my ears;

I only remember the past and its brightness

The dear ones I mourn for again gather here

From out of the shadows their loving looks greet me And wistfully searching the leafy green dome

I find other faces fond bending to greet me The ash grove the ash grove alone is my home

Ясеновий гай, як витончено, як просто він говорить

Вітер арфи, що грає, має мову для мене.

На мене дивиться безліч добрих облич Друзі мого дитинства знову переді мною Кожен крок пробуджує спогад, коли я вільно блукаю

З тихим шепотом навантаженим його листя шелестить наді мною Ясеновий гай, ясеновий гай знову один — мій дім

Вниз там зелена долина, де петляють струмочки

Коли сутінки зникають, я задумливо блукаю

Або під час світлого полудня на самоті блукати

Серед темних тіней самотнього ясеневого гаю

Був там, коли дрозд весело співав

Я вперше зустрів цю дорогу, радість мого серця

Навколо нас від радості лунали дзвіночки

Ясеновий гай Ясеновий гай, який прихистив мій дім

Мій сміх закінчився, мій крок втрачає легкість

Старі сільські заходи м’яко в’яжуть у мої вуха;

Я лише пам’ятаю минуле та його яскравість

Дорогі, за якими я сумую, знову збираються тут

З тіні вітають мене їхні люблячі погляди І сумно шукають зелений купол

Я знаходжу, як інші обличчя люблять нахилятися, привітати мене Ясеновий гай, лише ясеновий гай мій дім