Вот и всё - Каролина

За окном — дожди, на душе — пустота,

Словно счастье смыло дождем.

И с небес, как птица, упала мечта,

И разбилось сердце мое.

От былой любви не осталось следа.

Мы с тобой простимся сейчас навсегда.

И открытая дверь как начало пути

В никуда, в никуда, в никуда…

Вот и все!

И не надо случайных слов…

Ни к чему нам винить любовь,

Ведь она-то, как раз, ни в чем не виновата.

Вот и все!

Не оглядывайся назад —

Я боюсь пожалеть твой взгляд

Как однажды когда-то…

У тебя в глазах то ли стыд, то ли страх,

То ли просьба снова простить.

Но слова любви на холодных губах

Нам с тобою не воскресить.

За вікном — дощі, на душі — порожнеча,

Наче щастя змило дощем.

І з небес, як птах, впала мрія,

І розбилося серце моє.

Від колишнього кохання не залишилося сліду.

Ми з тобою попрощаємося зараз назавжди.

І відчинені двері як початок шляху

В нікуди, в нікуди, в нікуди...

От і все!

І не потрібно випадкових слів...

Нічому нам звинувачувати любов,

Адже вона, якраз, ні в чому не винна.

От і все!

Не озглядайся назад —

Я боюся пошкодувати твій погляд

Як одного разу колись…

У тебе в очах то чи сором, то чи страх,

Або прохання знову пробачити.

Але слова любові на холодних губах

Нам із тобою не воскресити.