Вернулся - Карандаш

Когда тебя рвет на куски Москва

Друзья в том возрасте, что не звонят просто так

Когда себя ловишь на мысли, что мог бы продать

Студии часть, чтобы влезла детская кровать сынка

Когда опыт мешает мечтать

И уже под грубой кожей страх горьких неудач

Когда начал выплачивать кэш за квадрат

Потому что свой угол стал важнее пьянок или тачек

Когда уже не будет новых качеств,

А лишь привычки, свои стандарты, набор чудачеств

И масса масок, в которых ты уже не озадачен

Вопросом о добре и зле, и оставленной сдаче

Когда соседи думают, что ты молчун

Когда с тобой осталась музыка, но не осталось чувств

И в разговорах одноклассников, что не ищу

Кому рожать, кому цветы на могилу, кому к врачу

Мы с моей целевой немного разошлись

Они считают я пишу сам, но мною пишет жизнь

И если эти факты белыми нитками сшить

То выйдет неплохой карман для сказанной лапши

Нам надо лжи, не замечать своих ошибок

Нас научили скромно жить, а умереть бы с шиком

Когда тебя забыли, когда слиплись глаза

После всего что было, надо продолжать писать!

И никогда не сдаваться

Никогда не сдаваться!

Никогда не сдаваться!

Никогда, никогда

Очередной уже-не-помню-какой-по-счёту альбом.

Песня о монстрах.

Я вернулся

Коли тебе рве на шматки Москва

Друзі в тому віці, що не дзвонять просто так

Коли себе ловиш на думки, що міг би продати

Студії частина, щоб влізло дитяче ліжко синка

Коли досвід заважає мріяти

І вже під грубою шкірою страх гірких невдач

Коли почав виплачувати кеш за квадрат

Тому що свій кут став важливішим за п'янок чи тачок.

Коли вже не буде нових якостей,

А тільки звички, свої стандарти, набір дивацтв

І маса масок, в которих ти вже не заданий

Питанням про добро і зло, і залишену здачу

Коли сусіди думають, що ти молчун

Коли з тобою залишилася музика, але не залишилося почуттів

І в розмовах однокласників, що не шукаю

Кому народжувати, кому квіти на могилу, кому до лікаря

Ми з моєю цільовою трохи розійшлися

Вони вважають я пишу сам, але мною пише життя

І якщо ці факти білими нитками пошити

То вийде непогана кишеня для сказаної локшини

Нам треба брехні, не помічати своїх помилок

Нас навчили скромно жити, а померти би з шиком

Коли тебе забули, коли зліпились очі

Після всього, що було, треба продовжувати писати!

І ніколи не здаватися

Ніколи не здаватися!

Ніколи не здаватися!

Ніколи ніколи

Черговий вже-не-пам'ятаю якийсь альбом альбом.

Пісня про монстрів.

Я повернувся