Небо - Карандаш, Lenin

Мы созданы, чтоб делать друг друга несчастней

Мы созданы, чтоб делать друг друга счастливее

Ведь алмаз, упавший в грязь, останется алмазом,

А пыль, что поднялась до неба, все равно пылью

Мужчины правят миром, женщины мужчиной

Любовь это звонок, что ты никак не можешь скинуть

И кто тому виной, что мы все так примитивно

Делим своих на любимых и нелюбимых

Знаешь, что стал бы много лучше

Научись я тихо объяснять, когда громко объясняют слушать

Не прятать свою боль в куче этих кружев

Из разъяснения, кто кому нужен, кто кому не нужен

Порой, ты держишь: ­ни взлететь нормально, ни упасть

Ты в меня веришь, так что стыдно самому, не сглазь

Здесь под ногами бездна, так похожая на страсть

И мы с тобой на этой крыше, в который раз

Надо, надо мной повисло небо­

Миллионы звезд, о да, я не был

Под ним давно и все казалось мне

Абсолютно не реальным миром

Подо, подо мной возникла бездна

Миллион огней и я над ней

Лишь стоит сделать шаг

И все казалось мне

Абсолютно не реальным миром

Чемодан тяжелый, самолет маленький

Он упадет, как легкая снежинка на руку

Нас не найдут, жизнь может раскидает

Мы с тобой партнеры, но оказались в спаринге

И нас под тяжестью раздавит, как пару ягод

Груз супружеского долга и немного яда правды

Как в мультике оглушит, будем сидеть рядом,

А над головой закружит звездочки мультипликатор

Скажи, как получается тепло из рук твоих

Как из­под рук выходят первосортные враги?

Скажи, почему считается, если любить

То имеешь право полное испортить этим жизнь

Ведь мир бы стал намного лучше, уверен просто

Если бы люди были теми, кеми в день знакомства

Здесь на этой крыше мы маленькие взрослые

С тобой, свесь ноги, вдохни воздух

Надо, надо мной повисло небо­

Миллионы звезд, о да, я не был

Под ним давно и все казалось мне

Абсолютно не реальным миром

Подо, подо мной возникла бездна

Миллион огней и я над ней

Лишь стоит сделать шаг

И все казалось мне

Абсолютно не реальным миром

Надо, надо мной повисло небо­

Миллионы звезд, о да, я не был

Под ним давно и все казалось мне

Абсолютно не реальным миром

Подо, подо мной возникла бездна

Миллион огней и я над ней

Лишь стоит сделать шаг

И все казалось мне

Абсолютно не реальным миром

Ми створені, щоб робити один одного нещаснішим

Ми створені, щоб робити один одного щасливішим

Адже алмаз, що впав у грязюку, залишиться алмазом,

А пил, що піднявся до неба, все одно пилом

Чоловіки правлять світом, жінки чоловіком

Кохання це дзвінок, що ти ніяк не можеш скинути

І хто тому виною, що ми все так примітивно

Ділимо своїх на улюблених і нелюбих

Знаєш, що став би набагато краще

Навчись я тихо пояснювати, коли голосно пояснюють слухати

Не сховати свій біль у купі цих мережив

З роз'яснення, хто кому потрібен, хто кому не потрібен

Часом, ти тримаєш: ні злетіти нормально, ні впасти

Ти в мене віриш, так що соромно самому, не пристрій

Тут під ногами безодня, так схожа на пристрасть

І ми з тобою на цьому даху, вкотре

Треба, наді мною повисло небо

Мільйони зірок, о так, я не був

Під ним давно і все здавалося мені

Абсолютно не реальним світом

Подо, піді мною виникла безодня

Мільйон вогнів і я над нею

Лише варто зробити крок

І все здавалося мені

Абсолютно не реальним світом

Валіза важка, літак маленький

Він впаде, як легка сніжинка на руку

Нас не знайдуть, життя може розкидати

Ми з тобою партнери, але опинилися в спарингу

І нас під вагою розчавить, як пару ягід

Вантаж подружнього обов'язку і трохи отрути правди

Як у мультиці оглушить, сидітимемо поруч,

А над головою закрутить зірочки мультиплікатор

Скажи, як виходить тепло з твоїх рук

Як з-під рук виходять першосортні вороги?

Скажи, чому вважається, якщо кохати

То маєш право повне зіпсувати цим життя

Адже світ би став набагато кращим, упевнений просто

Якби люди були тими, кемі в день знайомства

Тут на цьому даху ми маленькі дорослі

З тобою, звісь ноги, вдихни повітря

Треба, наді мною повисло небо

Мільйони зірок, о так, я не був

Під ним давно і все здавалося мені

Абсолютно не реальним світом

Подо, піді мною виникла безодня

Мільйон вогнів і я над нею

Лише варто зробити крок

І все здавалося мені

Абсолютно не реальним світом

Треба, наді мною повисло небо

Мільйони зірок, о так, я не був

Під ним давно і все здавалося мені

Абсолютно не реальним світом

Подо, піді мною виникла безодня

Мільйон вогнів і я над нею

Лише варто зробити крок

І все здавалося мені

Абсолютно не реальним світом