Квартиры - Карандаш, Минор

А!

У меня никогда не было своей квартиры, я слишком часто переезжал,

Поэтому мои чувства обострились.

Песня про дом дорогой каждому.

В твой паркет прячут деньги, ты гремишь в субботу, отдыхаешь в понедельник.

Отмечая день рождения, твои гости обои пачкают варением,

Тебя сдают, как шл*ху, продают как вещь какую-то и после этого ждут уюта.

Построили только, уже рушат, смотри, мой дом — моя крепость.

Спи!

Шумный притон или сплошной бетон, в тебе живут или купили так, на потом.

Может ты одно, что осталось у старушки, ты видишь смерть — это не игрушки.

Здесь рождались, учились, разводились, спились, здесь чьи-то поиски

прекратились.

Тебя купить не счастье для людей, а понт, в тебе не жизнь идёт, а ремонт,

Который можно лишь остановить, а не закончить, один поджечь, другой бежать из

тебя хочет,

Чтобы найти другую такую же обитель, я тоже твой житель.

Припев (Карандаш, Минор):

Покачивая балконами, клацая замком на входной двери,

Секретов не утаишь.

Мой дом — моя крепость.

Спи!

Покачивая балконами, клацая замком на входной двери

Секретов не утаишь.

Мой дом — моя крепость.

Спи!

Знакомы: вызовы милиции, пьянки, заказы пиццы, везде разбросанные чипсы.

Хороший район — семнадцать киллометров от столицы, две больницы, школы,

где мне довелось учиться.

Нужно заново родиться.

Чем кормиться?

Мысли только похмелиться.

Одни и те же

лица —

Тупицы.

Что творится?

Ничего не получилось…

Родные пенаты, ждали большего — просторной хаты, тёплые тапки, халаты,

DVD платы,

Денежные траты, окна Арбата, мультик Симпсона.

Стоп!

Ладно, давай начнём со

старта.

Вручает орден, ты годен бежать за ним при любой погоде, вроде городит тебя да

глаз не сводит.

Выписка, прописка, прочие процедуры, квартиры умные, квартиры дуры.

Припев (Карандаш, Минор):

Покачивая балконами, клацая замком на входной двери

Секретов не утаишь.

Мой дом — моя крепость.

Спи!

Покачивая балконами, клацая замком на входной двери

Секретов не утаишь.

Мой дом — моя крепость.

Спи!

Каждый ищет часть бетона, чтобы стать свободным.

А!

У мене ніколи не було своєї квартири, я дуже часто переїжджав,

Тож мої почуття загострилися.

Пісня про будинок дорогий кожному.

У твій паркет ховають гроші, ти гриміш у суботу, відпочиваєш у понеділок.

Відзначаючи день народження, твої гості шпалери бруднять варенням,

Тебе здають, як шл*ху, продають як річ якусь і після цього чекають затишку.

Збудували тільки, вже руйнують, дивись, мій дім — моя фортеця.

Спи!

Шумний притон або суцільний бетон, в тебе живуть або купили так, потім.

Може ти одне, що залишилося у бабусі, ти бачиш смерть — це не іграшки.

Тут народжувалися, вчилися, розлучалися, спилися, тут чиїсь пошуки

припинилися.

Тебе купити не щастя для людей, а понт, в тебе не життя йде, а ремонт,

Який можна лише зупинити, а не закінчити, один підпалити, інший бігти з

тебе хоче,

Щоб знайти іншу таку ж обитель, я теж твій житель.

Приспів (Олівець, Мінор):

Похитуючи балконами, клацаючи замком на вхідних дверях,

Секретів не приховаєш.

Мій дім моя фортеця.

Спи!

Похитуючи балконами, клацаючи замком на вхідних дверях

Секретів не приховаєш.

Мій дім моя фортеця.

Спи!

Знайомі: виклики міліції, пиятики, замовлення піци, скрізь розкидані чіпси.

Хороший район — сімнадцять кілометрів від столиці, дві лікарні, школи,

де мені довелося вчитися.

Потрібно знову народитися.

Чим годуватись?

Думки тільки похмелитися.

Одні й ті ж

особи —

Тупиці.

Що відбувається?

Нічого не вийшло…

Рідні пенати, чекали більшого — просторої хати, теплі тапки, халати,

DVD плати,

Грошові витрати, вікна Арбату, мультик Сімпсона.

Стоп!

Гаразд, давай почнемо зі

старту.

Вручає орден, ти год бігти за ним за будь-якої погоди, начебто городить тебе так

око не зводить.

Виписка, прописка, інші процедури, розумні квартири, квартири дури.

Приспів (Олівець, Мінор):

Похитуючи балконами, клацаючи замком на вхідних дверях

Секретів не приховаєш.

Мій дім моя фортеця.

Спи!

Похитуючи балконами, клацаючи замком на вхідних дверях

Секретів не приховаєш.

Мій дім моя фортеця.

Спи!

Кожен шукає частину бетону, щоб стати вільним.