Дом - Карандаш

Открыта настежь дверь для тех, кто не приходит

На фоне их потерь все не так уж плохо вроде

Ветер гонит память прочь, просвистев вдоль коридоров

Словно тех, кто не придет, мы увидим очень скоро

Я дом с двумя окнами, по стеклу которых дожди

Эти окна смотрят на мир, но двери заперты изнутри

И вроде надо кого-то впустить, растопив погасший камин,

Но я боюсь, что останется тут навсегда, кого я приютил

И мне спрячет лес за листьями небольшую тропу

По которой кто-то искренний окажется тут

Взглянет в окна — мои глаза, отодвинет засов

И пройдет сквозь меня, оставляя следы шагов

Посмотри, какой фундамент

Этот дом, похоже, простоит еще лет сто

И когда нас с тобой больше станет

Мы расширим его площадь сами, знаешь, вторым этажом

В нем так много света;

видимо, поэтому

Зашторить окна стоит, ведь некрепко спится,

Но есть один момент, смотри

Крыша недавно потеряла часть черепицы

Открыта настежь дверь для тех, кто не приходит

На фоне их потерь все не так уж плохо вроде

Ветер гонит память прочь, просвистев вдоль коридоров

Словно тех, кто не придет, мы увидим очень скоро

Чтобы спеть все слово в слово

Осень листья роняет внутрь, добавив цвета моим полам

И я чувствую, что по трубам циклирует теплая вода

На расписанных потолках бродит рваным узором мысль

Не пугает темнотой подвал, ведь в нем давно нет крыс,

Но по-прежнему там под листьями та простая тропа

Спрятанная, чтобы искренний кто-то здесь не пропал

Не смотрел через окна внутрь и не сдвинул засов

Проходя сквозь меня, оставляя следы шагов

Ты посмотри, какой забор построили с тобой,

Но он так сильно мешает нашему обзору

В конце концов, стесняться, будто, надо нам чего

И эти пару окон прятать от кого нам

Возможно, он был нужен от воров, но такой ценой

Если так им надо, пусть туда залезут

Нет сил менять этот дом: камень да бетон

Худая кровля да куча ржавых железок

Открыта настежь дверь для тех, кто не приходит

На фоне их потерь все не так уж плохо вроде

Ветер гонит память прочь, просвистев вдоль коридоров

Словно тех, кто не придет, мы увидим очень скоро

Чтобы спеть все слово в слово

Відкрито навстіж двері для тих, хто не приходить

На тлі їх втрат все не так погано наче

Вітер жене пам'ять геть, просвистівши вздовж коридорів

Немов тих, хто не прийде, ми побачимо дуже скоро

Я будинок із двома вікнами, по скла яких дощі

Ці вікна дивляться на світ, але двері замкнені зсередини

І начебто треба когось впустити, розтопивши згаслий камін,

Але я боюся, що залишиться тут назавжди, кого я притулив

І мені заховає ліс за листям невелику стежку

По якій хтось щирий опиниться тут

Погляне у вікна мої очі, відсуне засув

І пройде крізь мене, залишаючи сліди кроків

Подивися, який фундамент

Цей будинок, схоже, простоїть ще років сто

І коли нас із тобою більше стане

Ми розширимо його площу самі, знаєш, другим поверхом

В ньому так багато світла;

мабуть, тому

Зашторити вікна варто, адже неміцно спиться,

Але є один момент, дивись

Дах недавно втратив частину черепиці

Відкрито навстіж двері для тих, хто не приходить

На тлі їх втрат все не так погано наче

Вітер жене пам'ять геть, просвистівши вздовж коридорів

Немов тих, хто не прийде, ми побачимо дуже скоро

Щоб заспівати все слово в слово

Осінь листя кидає всередину, додавши кольори моїм полам

І я відчуваю, що по трубах циклує тепла вода

На розписаних стелях бродить рваним візерунком думка

Не лякає темрявою підвал, адже в ньому давно немає щурів,

Але  як і раніше там під листям та проста стежка

Захована, щоб щирий хтось тут не пропав

Не дивився через вікна всередину і не зсунув засув

Проходячи крізь мене, залишаючи сліди кроків

Ти подивись, який паркан збудували з тобою,

Але он так сильно заважає нашому огляду

Зрештою, соромитися, ніби, треба нам чогось

І ці пару вікон ховати від кого нам

Можливо, він був потрібен від злодіїв, але такою ціною

Якщо так їм треба, нехай туди залізуть

Немає сил міняти цей будинок: камінь та бетон

Худа покрівля та купа іржавих залізок

Відкрито навстіж двері для тих, хто не приходить

На тлі їх втрат все не так погано наче

Вітер жене пам'ять геть, просвистівши вздовж коридорів

Немов тих, хто не прийде, ми побачимо дуже скоро

Щоб заспівати все слово в слово