Kleiner Vogel - Kamikazes

Nein, sie hör'n nicht auf zu nerven

Deshalb lauf ich verscheppert über Gottes grüne Erde

Werde früh in ihr beerdigt

Und kommt es nicht von meinem Bruder, wird es nicht beherzigt

In meinem Kerker leb' ich jeden Tag, als wär's mein erster

Früh raus zu müssen zwingt mich nicht dazu auszunüchtern

Ich zerhau die Wirklichkeit in tausend Stücke

Tausend Augenblicke ausgeschüttet auf dem Bett

Und die Frau mit den tausend Gesichtern krault mir den Rücken (wie schön)

Nichts um daran anzuknüpfen, nie wieder Pläne schmieden

Ich musste lernen meine Nächstenliebe streng zu portionieren

Und niemals mehr die Erinnerung befragen um 'nen Trip zu nehm' auf ihr’n

unbarmherzig warmen Farben

Ich kenn nur Unbehagen unter euch Untertanen

Hungern nach allem was uns untersagt ist unter’m Bundesadler

Umtreiben auf verschlungenen Pfaden

Missetaten für die es Grund gibt keinen Grund mehr zu haben

Denn unter Tauben und Blinden bleibt der Dachschaden unter der Augenbinde

Der letzte Ort, an dem dein Empfinden ein Zuhause findet

Und nur der Überschuss an winzigkleinen Botenstoffen

Lässt hier noch die Puppen tanzen und dir in die Wohnung kotzen

Hör nicht damit auf, fang nicht damit an

Schenk mir dein Vertrauen, reich mir deine Hand

Frag mich doch nicht aus, das geht dich nix an

Hör auf deinen Bauch, niemals auf den Verstand

Hör nicht damit auf, fang nicht damit an

Schenk mir dein Vertrauen, reich mir deine Hand

Frag mich doch nicht aus, das geht dich nix an

Ob auf Party oder Arbeit, Mann

Sie halten dich gefangen

Meiner Erfahrung geht der Gegenstand verloren

Die Gegend ist Retorte

Jeder lebt hier sehr gut in bequemen Worten

Ich bin nebenan häng meine Zeit an die Leine zwischen leere Orte

Das ist nicht leicht, aber schwer in Ordnung

Mein Leben reicht bis morgen

Auf halbem Weg in Richtung Pforte, war es nicht wie alle sagen

Ich hab ekelhaft gefroren

Keiner hält das Licht bereit, ich find den Weg allein zurück in die Wohnung

Mit großen Augen von den kleinen Drogen

Und Zaungäste kommen vorbeigeflogen, kleiner Vogel

Ich nehm dich bei mir auf, im Lauf der Zeit schaffst du’s dann weit nach oben

(du schaffst das)

Du darfst dem dich richtig beschleichenden Gefühl der Ohnmacht keinen Glauben

schenken

Tausend Sender spiel’n die Seifenoper

Die Nation ist Ende, keine Liebe für das Land

Im Gelände reichst du ihm niemals deine Hände, verstanden?

Kannst du mich verstehen, so nenn ich dich bewandert

Am Kap der gutgemeinten Ratschläge gestrandet

Und ab geht der Weg zu Fuß in den Norden

Wir leben von Pulverträumen und Lebkuchenworten

In der Ferne blinkt schon das Ende des Sich-Quälens

Doch bedenke: Wer Berge versetzt damit auch Täler

Lies diese Zeilen wie 'ne Flaschenpost

Liebe Grüße aus dem roten Auto vor mei’m Abtransport

Tja, sind gekommen um mich abzuhol’n

Und sagen, auch auf mich wartet 'n warmer Platz am Futtertrog

Lies diese Zeilen wie 'ne Flaschenpost

Liebe Grüße aus dem roten Auto vor mei’m Abtransport

Ohne scheiß, sind gekommen um mich abzuhol’n

Und sagen, auch für mich gibt es 'nen warmen Platz am Futtertrog

Das sind meine Gedanken und sie dreh’n sich im Kreis

In seinem eigenen Kopf ist für sich jeder alleine

Für das was ich fühle geb' ich mir Mühe

Doch ich bleibe wo ich war und mache was ich will

Guck mal — dieser Rapper hat Flügel

Ні, вони не перестануть дратувати

Тому й ходжу заблуканий по Божій зеленій землі

Поховайся рано в неї

І якщо це не від мого брата, до нього не приймуть уваги

У своєму підземеллі я живу кожен день, наче він мій перший

Рано вставати не змушує мене протверезіти

Я розриваю реальність на тисячу частин

Тисяча миттєвостей розлита на ліжку

І жінка з тисячею облич потирає мені спину (як приємно)

Нічого будувати, ніколи більше не будувати планів

Мені довелося навчитися чітко розподіляти свою благодійність

І ніколи більше не звертайтеся до пам’яті, щоб подорожувати нею

безжально теплі кольори

Я знаю лише неспокій серед вас, підданих

Голод по всьому, що нам під федеральним орлом заборонено

Блукання звивистими стежками

Проступки, для яких більше немає причин

Бо серед глухих і сліпих під зашморгом залишаються дахові пошкодження

Останнє місце, де твої почуття знаходять дім

І лише надлишок дрібних речовин-посланників

Нехай маріонетки танцюють тут і блюють у вашій квартирі

Не зупиняйся, не починай

Дай мені свою довіру, дай мені свою руку

Не розпитуйте мене, це не ваша справа

Слухайте своє почуття, а не розум

Не зупиняйся, не починай

Дай мені свою довіру, дай мені свою руку

Не розпитуйте мене, це не ваша справа

Будь то на вечірці чи на роботі, чувак

Вони тримають вас у полоні

З мого досвіду, предмет губиться

Район ретортний

Всім тут дуже добре живеться зручними словами

Я поруч, вішаючи свій час між порожніми місцями

Це нелегко, але важко

Я доживу до завтра

На півдорозі до воріт було не так, як усі кажуть

Мені було огидно холодно

Світла ніхто не тримає, я сама повертаюся до квартири

З великими очима від маленьких ліків

І глядачі пролітають, пташечко

Я прийму тебе, з часом ти встигнеш

(ти можеш це зробити)

Ви не повинні вірити почуттю безсилля, яке підкрадається до вас

дати

Тисяча станцій грає мильну оперу

Нації кінець, любові до Батьківщини немає

Ти ніколи не простягаєш йому руки на бездоріжжі, розумієш?

Чи можете ви мене зрозуміти, якщо я вас розумію

Застрягли на мисі Добрих Намірів

І зі шляху йде на північ пішки

Ми живемо на порошкових мріях і пряникових словах

Вдалині вже блимає кінець мукам

Але подумайте: якщо ви рухаєте гори, ви також рухаєте долини

Читайте ці рядки, як послання в пляшці

Вітання від червоної машини перед моїм пікапом

Ну, прийшов забрати мене

І скажи, що мене теж чекає тепле місце біля годівниці

Читайте ці рядки, як послання в пляшці

Вітання від червоної машини перед моїм пікапом

Ніхто не прийшов, щоб забрати мене

І скажи, що для мене теж є тепле місце біля годівниці

Це мої думки, і вони ходять по колу

У власній голові кожен один

Я докладаю всіх зусиль для того, що відчуваю

Але я залишаюся там, де був, і роблю те, що хочу

Подивіться — у цього репера є крила