Yalnızlık Vurdu - Kahraman Deniz

Bak, kaldım yine kendi başıma

Saldım bile hevesimi yalnızlığa

İnanmazdın sen de onlara

Ak dedikleri kapkaraydı aslında

Tuhaftın sen, çocukluğundan beri

Aynı benim gibi

Yoktu bizi biz gibi anlayan

Seyrediyorsun ya pencere ötesini

Dünya değişmeyecek, biliyorsun, değil mi?

Yalnızlık vurdu bu gece

Gitmek gerek yeniden bir yere

Götür beni

Masumun ölmediği bir gezegene

Hayallerim yeter

Cebimizdeki yokluğu defetmeye

Yenildim mi sandın

Birkaç defa düştüm diye

Yalnızlık vurdu bu gece

Gitmek gerek yeniden bir yere

Götür beni

Masumun ölmediği bir gezegene

Hayallerim yeter

Cebimizdeki yokluğu defetmeye

Yenildim mi sandın

Birkaç defa düştüm diye

Aynı şeylerden sıkça söz ediyorum

Benzer notalardan şarkılar söylüyorum

Ölmeye bile üşenirsin ya hani

Öyle zamanlar geçiriyorum

Köyde hayatlar nasıl bilmiyorum

Ama bu şehirde sıkıntıdan geberiyorum

Söyle, yalnızlıktan ölünür mü?

Büyük adamlar herkes gibi gömülür mü?

Yalnızlık vurdu bu gece

Gitmek gerek yeniden bir yere

Götür beni

Masumun ölmediği bir gezegene

Hayallerim yeter

Cebimizdeki yokluğu defetmeye

Yenildim mi sandın

Birkaç defa düştüm diye

Yalnızlık vurdu bu gece

Gitmek gerek yeniden bir yere

Götür beni

Masumun ölmediği bir gezegene

Hayallerim yeter

Cebimizdeki yokluğu defetmeye

Yenildim mi sandın

Birkaç defa düştüm diye

Дивіться, я знову залишився сам

Я навіть відпустив свій ентузіазм до самотності

Ви б їм теж не повірили

Те, що вони називали білим, насправді було чорним

Ти був дивним ще з дитинства

як і я

Не було нікого, хто б так нас розумів

Ти дивишся?

Світ не зміниться, ви знаєте, чи не так?

Сьогодні ввечері вразила самотність

треба знову кудись їхати

візьми мене

На планету, де не вмирають невинні

Моїх мрій достатньо

Щоб вигнати відсутність у наших кишенях

Ти думав, що я зазнав поразки

Бо я кілька разів падав

Сьогодні ввечері вразила самотність

треба знову кудись їхати

візьми мене

На планету, де не вмирають невинні

Моїх мрій достатньо

Щоб вигнати відсутність у наших кишенях

Ти думав, що я зазнав поразки

Бо я кілька разів падав

Я говорю про ті самі речі

Я співаю пісні на подібні ноти

Знаєш, тобі лінь вмирати

У мене такі часи

Я не знаю, як живеться в селі

Але я вмираю від нудьги в цьому місті

Скажи, ти вмираєш від самотності?

Чи ховають великих людей, як усіх?

Сьогодні ввечері вразила самотність

треба знову кудись їхати

візьми мене

На планету, де не вмирають невинні

Моїх мрій достатньо

Щоб вигнати відсутність у наших кишенях

Ти думав, що я зазнав поразки

Бо я кілька разів падав

Сьогодні ввечері вразила самотність

треба знову кудись їхати

візьми мене

На планету, де не вмирають невинні

Моїх мрій достатньо

Щоб вигнати відсутність у наших кишенях

Ти думав, що я зазнав поразки

Бо я кілька разів падав