Ya No Te Sientas Sola Y Triste - Juan Gabriel

Que bonito pero que bonito es que te quiera

Y el estar de veras locamente enamorado

Pero que tristeza siento que ya no me quieras

Que por otro amor tan pronto me hayas olvidado

Aúnque tu no sepas nunca, nunca, nunca llamaste mi vida

Que me estoy muriendo sin tus besos poco a poco de tristeza

Que me estoy muriendo por volverte a ver mi vida

Pero tu me has olvidado tanto que no te interesa

Y con todo y mi tristeza me enseñé a no olvidarte

Me enseñé a vivir sin verte pero sin acostumbrarme

Y aunque muero cada día por tu ausencia que es dolor

Moriré con la conciencia tan tranquila por tu amor

Pero que maravilloso y que final tendrá mi vida

Que hasta en ese momento y sin querer te diga adiós

Como eres hoy mi vida, mañana seras mi muerte

Tu vas a ser la culpable de que yo muera de amor

Que bonito pero que bonito es que te quiera

Y el estar de veras locamente enamorado

Pero que tristeza siento que ya no me quieras

Que por otro amor tan pronto me hayas olvidado

Aunque tu no sepas nunca, nunca, nunca llamaste mi vida

Que me estoy muriendo sin tus besos poco a poco de tristeza

Que me estoy muriendo por volverte a ver mi vida

Pero tu me has olvidado tanto que no te interesa

Y con todo y mi tristeza me enseñé a no olvidarte

Me enseñé a vivir sin verte pero sin acostumbrarme

Y aunque muero cada día por tu ausencia que es dolor

Moriré con la conciencia tan tranquila por tu amor

Pero que maravilloso y que final tendrá mi vida

Que hasta en ese momento y sin querer te diga adiós

Como eres hoy mi vida, mañana seras mi muerte

Tu vas a ser la culpable de que yo muera de amor

Y con todo y mi tristeza me enseñé a no olvidarte

Me enseñé a vivir sin verte pero sin acostumbrarme

Y aunque muero cada día por tu ausencia que es dolor

Mira moriré con la conciencia tan tranquila por tu amor

Pero que maravilloso y que final tendrá mi vida

Que hasta en ese momento y sin querer te diga adiós

Como eres hoy mi vida, mañana seras mi muerte

Tu vas a ser la culpable de que yo muera de amor

Як добре, але як приємно, що я люблю тебе

І бути справді шалено закоханим

Але як мені сумно, що ти мене більше не любиш

Це за інше кохання, як тільки ти мене забув

Навіть якщо ти не знаєш, ти ніколи, ніколи, ніколи не називав моє життя

Що я вмираю без твоїх поцілунків потроху від смутку

Що я вмираю від бажання побачити тебе знову, моє життя

Але ти мене настільки забув, що тобі це нецікаво

І з усім і своїм смутком я навчив себе не забувати тебе

Я навчився жити, не бачачи тебе, але не звикаючи

І хоча я щодня вмираю за твою відсутність, а це біль

Я помру з таким чистим сумлінням за твою любов

Але як чудово і як закінчиться моє життя

Що навіть у той момент і не бажаючи прощатися

Як ти сьогодні моє життя, завтра ти будеш моєю смертю

Ти будеш винуватий у тому, що я помер від кохання

Як добре, але як приємно, що я люблю тебе

І бути справді шалено закоханим

Але як мені сумно, що ти мене більше не любиш

Це за інше кохання, як тільки ти мене забув

Хоча ти ніколи, ніколи, ніколи не називав моє життя

Що я вмираю без твоїх поцілунків потроху від смутку

Що я вмираю від бажання побачити тебе знову, моє життя

Але ти мене настільки забув, що тобі це нецікаво

І з усім і своїм смутком я навчив себе не забувати тебе

Я навчився жити, не бачачи тебе, але не звикаючи

І хоча я щодня вмираю за твою відсутність, а це біль

Я помру з таким чистим сумлінням за твою любов

Але як чудово і як закінчиться моє життя

Що навіть у той момент і не бажаючи прощатися

Як ти сьогодні моє життя, завтра ти будеш моєю смертю

Ти будеш винуватий у тому, що я помер від кохання

І з усім і своїм смутком я навчив себе не забувати тебе

Я навчився жити, не бачачи тебе, але не звикаючи

І хоча я щодня вмираю за твою відсутність, а це біль

Дивись, я помру з таким чистим сумлінням за твою любов

Але як чудово і як закінчиться моє життя

Що навіть у той момент і не бажаючи прощатися

Як ти сьогодні моє життя, завтра ти будеш моєю смертю

Ти будеш винуватий у тому, що я помер від кохання