Invisible Man - Joshua Kadison

Woke up this morning with a funny feeling

Wasn’t really sure what it was all about

But it felt like I was disappearing

So I ran to the mirror to check it out

I said, «Here I am, here I am, here I am

…but why do I feel like the invisible man?»

I stumbled back into the bedroom

And stared out at the rising sun

Then I heard myself shout out the window

Not really talking to anyone

I yelled, «Here I am, here I am, here I am

…but why do I feel like the invisible man?»

Lights went on, people started yelling

«Will the crazy man go back to bed.»

And there I was, laughing out my window

Feeling much better now, somebody heard what I said

Well it’s no big thing, no revelation

No answer to these lives we lead

But I think I do know one thing;

Sometimes I think we all need to say;

«Here I am, here I am, here I am,»

When life makes us feel like the invisible man

Lights went on, people started yelling

«Will the crazy man go back to bed.»

And there I was, laughing out my window

Feeling much better now, somebody heard what I said

Woke up this morning with a funny feeling

Wasn’t really sure what it was all about

But it felt like I was disappearing

So I ran to the mirror to check it out

I said, «Here I am, here I am, here I am

…but sometimes I feel like the invisible

Here I am, here I am, here I am

…but why do I feel like the invisible man

Прокинувся сьогодні вранці з дивним відчуттям

Не був упевнений, про що йдеться

Але мені здавалося, що я зникаю

Тому я підбіг до дзеркала перевіряти це

Я сказав: «Ось я, ось я, ось я

…але чому я почуваюся людиною-невидимкою?»

Я повернувся назад у спальню

І дивився на сонце, що сходить

Потім я почула, як кричала у вікно

Насправді ні з ким не спілкуюся

Я кричав: «Ось я, ось я, ось я

…але чому я почуваюся людиною-невидимкою?»

Загорілося світло, люди почали кричати

«Чи повернеться божевільний у ліжко?»

І ось я був, сміявся з свого вікна

Зараз почуваюся набагато краще, хтось почув, що я сказав

Що ж, це не велика річ, жодного одкровення

Немає відповіді на ці життя, які ми ведемо

Але мені здається, що я знаю одну річ;

Іноді я думаю, що ми всі повинні сказати;

«Ось я, ось я, ось я»

Коли життя змушує нас відчувати себе невидимою людиною

Загорілося світло, люди почали кричати

«Чи повернеться божевільний у ліжко?»

І ось я був, сміявся з свого вікна

Зараз почуваюся набагато краще, хтось почув, що я сказав

Прокинувся сьогодні вранці з дивним відчуттям

Не був упевнений, про що йдеться

Але мені здавалося, що я зникаю

Тому я підбіг до дзеркала перевіряти це

Я сказав: «Ось я, ось я, ось я

…але іноді я відчуваю себе невидимим

Ось я, ось я, ось я

…але чому я почуваюся людиною-невидимкою