Illuminated Soul - Joshua Kadison

Last night I dreamed I died upon the water

And the waves that break on the shores of Avalon

I dreamed a priestess cried upon the water

And her voice rang out through the edges of oblivion

And everything was brighter than anything could be

But somehow I felt part of something much bigger than me

As the burnished waves were crashing

To the rhythm of a chant I heard inside

No one to judge no one, no one

No one to blame no one, no one

In the end sweet friend there’s really nothin' to forgive

Nothin', nothin'

No one to judge no one, no one

No one to blame no one, no one

Strangers in a very strange land

All of us are doin' the best we can

And in the mornin' when I woke up sunlight all aglow

I could see that anything is everything

And everything sometimes seems so out of control

And anyone is everyone

And we’re all one

Illuminated soul

Illuminated soul

She bathed my skin in oils of fragrant flowers

In an ancient language she began to pray

She rocked me in the emerald tide for hours

And she asked the sea to take my shell away

And I floated down the distance

And I floated through the ages

Through all of my resistance

And all my childish rages

As the burnished waves kept crashin'

To the rhythm of a chant I heard inside

No one to judge no one, no one

No one to blame no one, no one

In the end sweet friend there’s really nothin' to forgive

Nothin', nothin'

No one to judge no one, no one

No one to blame no one, no one

Strangers in a very strange land

All of us a doin' the best we can

And in the mornin' when I woke up sunlight all aglow

I could see that anything is everything

And everything sometimes seems so out of control

And anyone is everyone and we’re all one

Illuminated soul

And anything is everything

And everything sometimes seems so out of control

And anyone is everyone

And we’re all one

Illuminated soul

Illuminated soul

Last night I dreamed I died upon the water

In the waves that break on the shores of Avalon

Минулої ночі мені снилося, що я помер у воді

І хвилі, що розбиваються об береги Авалона

Мені приснилося, як жриця плакала над водою

І її голос пролунав крізь межі забуття

І все було яскравіше, ніж все могло бути

Але чомусь я відчував себе частиною чогось більшого за мене

Коли розбивалися поліровані хвилі

У ритмі співу, який я почув усередині

Нікого не судити, нікого

Нікого не звинувачувати, нікого

Зрештою, милий друже, насправді нема за що прощати

Нічого, нічого

Нікого не судити, нікого

Нікого не звинувачувати, нікого

Чужі в дуже чужій країні

Усі ми робимо все, що в наших силах

А вранці, коли я прокинувся, сонячне світло все сяяло

Я бачив, що все — це все

І все іноді здається таким не контрольованим

І будь-хто — кожний

І ми всі єдині

Осяяна душа

Осяяна душа

Вона купала мою шкіру в оліях запашних квітів

Стародавньою мовою вона почала молитися

Вона годинами гойдала мене в смарагдовому припливі

І вона попросила море забрати мою шкаралупу

І я поплив у відстань

І я поплив крізь віки

Через весь мій опір

І всі мої дитячі люті

Коли поліровані хвилі продовжували розбиватися

У ритмі співу, який я почув усередині

Нікого не судити, нікого

Нікого не звинувачувати, нікого

Зрештою, милий друже, насправді нема за що прощати

Нічого, нічого

Нікого не судити, нікого

Нікого не звинувачувати, нікого

Чужі в дуже чужій країні

Усі ми робимо все, що можемо

А вранці, коли я прокинувся, сонячне світло все сяяло

Я бачив, що все — це все

І все іноді здається таким не контрольованим

І будь-хто — це всі, і ми всі одне ціле

Осяяна душа

І все є все

І все іноді здається таким не контрольованим

І будь-хто — кожний

І ми всі єдині

Осяяна душа

Осяяна душа

Минулої ночі мені снилося, що я помер у воді

У хвилях, що розбиваються об береги Авалона