Destin - Safia Nolin

Y a pas de voiles aux volets de mes frères

Y a pas d’opale autour de mes doigts

Ni cathédrale où cacher mes prières

Juste un peu d’or autour de ma voix

Je vais les routes et je vais les frontières

Je sens, j'écoute et j’apprends, je vois

Le temps s'égoutte au long des fuseaux horaires

Je prends, je donne, avais-je le choix?

Tel est mon destin

Je vais mon chemin

Ainsi passent mes heures

Au rythme entêtant des battements de mon cœur

Des feux d'été, je vole aux sombres hivers

Des pluies d’automne aux étés indiens

Terres gelées aux plus arides déserts

Je vais je viens, ce monde est le mien

Je vis de notes et je vis de lumière

Je virevolte à vos cris, vos mains

La vie m’emporte au creux de tous ses mystères

Je vois dans vos yeux mes lendemains

Tel est mon destin

Je vais mon chemin

Ainsi passent mes heures

Au rythme entêtant des battements de mon cœur

Tel est mon destin

Je vais mon chemin

Ainsi passent mes heures

Au rythme entêtant des battements de mon cœur

На віконницях моїх братів немає вітрил

На моїх пальцях немає опалу

Немає собору, щоб приховати мої молитви

Лише трохи золота навколо мого голосу

Я йду дорогами, іду кордонами

Я відчуваю, слухаю і вчуся, бачу

Час пливе через часові пояси

Я беру, даю, чи був у мене вибір?

Це моя доля

Я йду своєю дорогою

Тож пропустіть мої години

Під пристрасний ритм мого серцебиття

З літніх вогнищ я лечу до темних зим

Від осінніх дощів до бабиного літа

Мерзлі землі до найпосушливіших пустель

Я йду я приходжу, цей світ мій

Я живу нотами і живу світлом

Я крутюся на твої крики, твої руки

Життя несе мене глибоко в усі свої таємниці

Я бачу в твоїх очах своє завтра

Це моя доля

Я йду своєю дорогою

Тож пропустіть мої години

Під пристрасний ритм мого серцебиття

Це моя доля

Я йду своєю дорогою

Тож пропустіть мої години

Під пристрасний ритм мого серцебиття