El Soñador - Jose Luis Perales

A mirar el cielo en el amanecer

Alguien me enseñó cuando era un niño

A mirar la lluvia desde su cristal

Y a la golondrina hacer su nido

Y con la guitarra entre sus manos

Hizo de canciones un camino

Y con la mañana se marchó feliz

A cantar al mundo su verdad

Y se volvió soñador

Y quiso ser amigo de la libertad

Y de la flor

Y del amor

Y quiso ser poeta en la ciudad

Y no encontró la luz del sol

Y mudo entre la gente se quedó

Y se volvió soñador

Y quiso ser amigo de la libertad

Y de la flor

Y del amor

Y mudo entre la gente se quedó

Cuando recordaba su niñez feliz

Se le dibujaba una sonrisa

Y sobre su frente se podían ver

Esas ilusiones que traía

Por tomar de nuevo su guitarra

Y cantar aquellas melodías

Al nacer el sol por la montaña

O al morir el fuego en el hogar

Y se volvió soñador

Y quiso ser amigo de la libertad

Y de la flor

Y del amor

Poeta de la gente nada más

Y regresó y se quedó

Y quiso en la colina hacer su hogar

Y se volvió soñador

Y quiso ser amigo de la libertad

Y de la flor

Y del amor

Poeta de la gente nada mas

Y regresó y se quedó

Y quiso en la colina hacer su hogar

Поглянути на небо на світанку

Хтось навчив мене, коли я був дитиною

З його скла дивитися на дощ

А ластівка в’є гніздо

І з гітарою в руках

Він проклав шлях із пісень

І з ранком пішов щасливий

Заспівати світові свою правду

І він став мрійником

І він хотів бути другом свободи

і про квітку

і кохання

А він хотів бути поетом у місті

І не знайшов сонячного світла

І німим серед народу залишився

І він став мрійником

І він хотів бути другом свободи

і про квітку

і кохання

І німим серед народу залишився

Коли згадав своє щасливе дитинство

намалювалася посмішка

І на лобі в нього було видно

Ті ілюзії, які я приніс

За те, що забрав його гітару

І заспівай ці мелодії

На сході сонця над горою

Або коли загинула пожежа в будинку

І він став мрійником

І він хотів бути другом свободи

і про квітку

і кохання

Народний поет нічого більше

А він повернувся і залишився

І він хотів поселитися на пагорбі

І він став мрійником

І він хотів бути другом свободи

і про квітку

і кохання

Народний поет нічого більше

А він повернувся і залишився

І він хотів поселитися на пагорбі