Comportement à risque - Jonas

Marre de m’entendre dire ce qu’il ne faut pas

Parents poules improvisés, faites-vous cuire un œuf au plat

Laissez moi être l’exception qui infirme la règle

Un atome de plus qui souhaite imprimer la flegme

Vous vous foutez de moi à coups d’où tu fous tes doigts?

Dites-moi plutôt vos folies et rêves, vos doutes et foi

J’repense à toute les fois où l’on m’disait t’es fou d'être toi

Quand j’ai tout fait pour éviter d'étouffer sous les étoiles

Je voulais parler d’amour, j’ai vomi de la bile

A croire que j’ai trop respiré l’air de la ville

Peine à s’orienter en zone occidentale

Pris le large, côtoyé toute une faune accidentelle

Tordre les mots plutôt que mordre l'étau

Depuis très tôt j’ai discuté les ordres

Époque où l’on écope des pensées de hordes

En pleine guerre des métaux, l’heure de couper les cordes

Dans un décor aride

Refleurir les déserts

Comportement à risque

Dis-moi quelle est ma place?

Je crois que j’suis paumé

Entre le vieux sage fainéant et l’ignare diplômé

Mon Dieu pardonne-moi tous les matins j’ai pêché

Des poissons irréels auxquels je me suis harponné

J’veux plus m’aplatir, mon horizon est vertical

Leur seul Éden terrestre est un paradis fiscal

L’artiste est un adulte qui crache les rêves d’un marmot

Donc j’ai cassé ma voix, par terre des vers et des bris de mots

Leur nez dans la poudreuse c’est tout schuss vers l’extase

Les soirs de mélancolie j’me tape que des lignes de basses

Souvent j’me perds moi le triste clown

Entre le rap de Baudelaire et les poèmes de MF Doom

J’ai peur d'être cynique, pessimiste ou défaitiste

D'être un chiffre, une croix, un nom sur une liste

J’ai peur mais j’me soigne

Je suis un nuage de rêves suspendu à l’orage

Dans un décor aride

Refleurir les déserts

Comportement à risque

Ma musique n’est pas neutre, elle ne le sera jamais

Reflet d’mon âme elle est un cheval, je n’lui mets pas d’harnais

J’la monte à cru, même sur des pentes ardues

Ressens l’présent, ne m’soucies pas de c’que le monde a cru

Laisse l’instant me guider, mes rêves d’enfants filer

On s’redéfinit en retrouvant l’sens de l’inné

Débarrassé du surplus d’culpabilité

J’n’essaie plus d’faire l’unanimité

Juste d'être moi-même, au delà des barrières

Conditionné par hier, je pars, demande à Gaël Faye

Crache un arrière goût de moyen âge

Comment avancer si on ne tourne pas les pages

Bas les pattes, ne touches pas à mon âme si ce n’est avec douceur

Je n’veux plus porter les stigmates de la douleur

Dans le calme, je me reconnecte à mon être

Et là vois qu’en l’autre je peux me reconnaître

J’assombris l’Ego pour m’ensoleiller

La lumière c’est les autres, embrasse-moi pour essayer

Chérie, c’est de l’amour que je charrie dans mes écrits

Je renverse le Ciel, quand je rappe une étoile atterrit

Des astres, c’est ce qu’on était avant le désastre

Avant que le chiffre d’un pays ne remplace l'État de grâce

Remplace les rêves en fouillis, les rêves qui fourmillent

Aujourd’hui, les beautés humaines sont enfouies

Ou en fuite, je les retrouve chez le soldat de pacifisme

Le muslim qui shalom, l’artiste idéaliste

Mes pensées, des bégonias

Offertes en bouquets de rimes aux condamnés du procès de Rivonia

Culture plurielle comme ma pigmentation

Tu t’interroges sur ma peau car elle te remet en question

Pupille de deux Nations, je garde un œil sur chacune

Dans un désert de poésie, fais donation d’une lagune

Втомився чути, як я говорю не те

Імпровізовані батьківські кури, зваріть собі яєчню

Дозвольте мені бути винятком, який порушує правило

Ще один атом, який бажає відбити мокротиння

Де ти з пальцями жартуєш?

Скоріше розкажи мені свої дурості і мрії, свої сумніви і віру

Я згадую всі моменти, коли мені казали, що ти божевільний бути собою

Коли я робила все, щоб не задихнутися під зірками

Я хотів поговорити про кохання, мене вирвало жовчю

Ніби я вдихнув забагато міського повітря

Труднощі з орієнтацією в західній зоні

Відпливли, потерли плечі з усією випадковою дикою природою

Перекручуйте слова, а не кусайте лещата

З самого початку я обговорював замовлення

Час, коли до нас приходять думки про орди

У розпал металевих воєн пора перерізати шнури

У посушливому середовищі

Відновлення пустель

Ризикована поведінка

Скажи мені, де я належу?

Я думаю, що я загубився

Між ледачим старим мудрецем і освіченим невігласом

Боже, прости мене кожного ранку, коли я згрішив

Нереальна риба, на яку я підчепився

Я більше не хочу розплющувати себе, мій горизонт вертикальний

Їхній єдиний земний Едем — податковий притулок

Художник – дорослий, який випльовує мрії дитини

Так я зламав свій голос, на підлозі вірші і зламані слова

Їхні носи в пудрі це все шус до екстазу

Вечори меланхолії я влучав тільки басові партії

Часто я втрачаю себе сумним клоуном

Між репом Бодлера та віршами М. Ф. Дума

Я боюся бути цинічним, песимістом чи пораженцем

Бути числом, хрестиком, ім’ям у списку

Мені страшно, але я піклуюся про себе

Я хмара мрій, що висить від бурі

У посушливому середовищі

Відновлення пустель

Ризикована поведінка

Моя музика не нейтральна, її ніколи не буде

Відображення моєї душі, вона кінь, я на неї не ставлю упряж

Я їжджу на ньому без сідла, навіть на крутих схилах

Відчуйте сьогодення, байдуже, у що вірив світ

Нехай мить веде мене, мої дитячі мрії зникнуть

Ми перевизначаємо себе, заново відкриваючи відчуття вродженого

Позбавтеся від зайвої провини

Я більше не намагаюся досягти одностайності

Просто будь собою, поза межами

До вчорашнього дня я йду, запитай у Гаеля Фейя

Виплюнути середньовічний присмак

Як рухатися далі, якщо не перегортати сторінки

Руки геть, не торкайтеся моєї душі, хіба що ніжно

Я не хочу більше терпіти стигмати болю

У тиші я знову з’єднуюся зі своєю істотою

І там бачу, що в іншому я впізнаю себе

Я затьмарюю Его, щоб зробити себе сонячним

Світло — це інші, поцілуй мене, щоб спробувати

Люба, це любов, що я пишу у своїх творах

Я перевертаю небо, коли я стукаю, зірка приземляється

Зірки, такими ми були до катастрофи

Раніше номер країни замінив стан благодаті

Замініть змішані мрії, бурхливі мрії

Сьогодні поховані людські красуні

Або в бігах я знаходжу їх у солдата пацифізму

Мусульманин, який шалом, художник-ідеаліст

Мої думки, бегонії

Пропонується в букетах засудженим Рівонського процесу

Культура множини, як моя пігментація

Ви дивуєтеся про мою шкіру, бо вона ставить вас під сумнів

Підопічний двох націй, я стежу за кожною

У пустелі поезії подаруйте лагуну