Jamais trop tard - Marie-Mai, Jonas

Des heures entrelacés

on en aurait jamais assez

On ne s’est pas échangé les clés

de nos coeurs en acier

Mais ma forteresse

je te la laisse

On se désire à double dose

Jusqu'à ce qu’on explose

On choisi ce qu’on expose

on se dit les mêmes choses

Tu ne sais rien

tu sais tout

Il n’y aura jamais de nous

Mais si tu ose

Il n’est jamais trop tard

Il n’est jamais trop tard

Car il n’y a rien de pire que de ne rien sentir

Il n’est jamais trop tard

Il n’est jamais trop tard

Pour se laisser une trace dans la mémoire

Je sais je sais que j’ai voulu être ta prisonnière

Jusqu'à ce que je sentes les murs sur moi qui se resserrent

Il y a des fissures

sous mon armure

Mais on se prend et on se sert les deux dans notre tour

Bien haut dans les airs on en redescends toujours

Tu ne sais rien

tu sais tout

Il n’y aura jamais de nous

Mais si tu ose

Il n’est jamais trop tard

Il n’est jamais trop tard

Car il n’y a rien de pire que de ne rien sentir

Il n’est jamais trop tard

Il n’est jamais trop tard

Pour se laisser une trace dans la mémoire

Des heures entrelacés

on en aurait jamais assez

On ne s’est pas échangé les clés

de nos coeurs en acier

Mais ma forteresse

je te la laisse

Il n’est jamais trop tard

Il n’est jamais trop tard

Car il n’y a rien de pire que de ne rien sentir

Il n’est jamais trop tard

Il n’est jamais trop tard

Pour se laisser une trace dans la mémoire (dans la mémoire)

Il n’est jamais trop tard

Il n’est jamais trop tard

Car il n’y a rien de pire que de ne rien sentir

Il n’est jamais trop tard

Il n’est jamais trop tard

Pour se laisser une trace dans la mémoire

Години переплелися

ми ніколи не могли насититися

Ми не обмінювалися ключами

наших сталевих сердець

Але моя фортеця

Я залишаю це вам

Ми хочемо один одного двічі

Поки не вибухнемо

Ми вибираємо те, що виставляємо

ми говоримо те саме

Ти нїчого не знаєш

ти все знаєш

Нас ніколи не буде

Але якщо наважишся

Це ніколи не надто пізно

Це ніколи не надто пізно

Тому що немає нічого гіршого, ніж нічого не відчувати

Це ніколи не надто пізно

Це ніколи не надто пізно

Залишити слід у пам’яті

Я знаю, що знаю, що хотів бути твоїм в’язнем

Поки я не відчую, як стіни на собі стискаються

Є тріщини

під моєю бронею

Але ми беремо один одного і використовуємо обидва в свою чергу

Високо в повітрі ми завжди спускаємося

Ти нїчого не знаєш

ти все знаєш

Нас ніколи не буде

Але якщо наважишся

Це ніколи не надто пізно

Це ніколи не надто пізно

Тому що немає нічого гіршого, ніж нічого не відчувати

Це ніколи не надто пізно

Це ніколи не надто пізно

Залишити слід у пам’яті

Години переплелися

ми ніколи не могли насититися

Ми не обмінювалися ключами

наших сталевих сердець

Але моя фортеця

Я залишаю це вам

Це ніколи не надто пізно

Це ніколи не надто пізно

Тому що немає нічого гіршого, ніж нічого не відчувати

Це ніколи не надто пізно

Це ніколи не надто пізно

Залишити слід у пам'яті (у пам'яті)

Це ніколи не надто пізно

Це ніколи не надто пізно

Тому що немає нічого гіршого, ніж нічого не відчувати

Це ніколи не надто пізно

Це ніколи не надто пізно

Залишити слід у пам’яті