La génération perdue - Johnny Hallyday

Les mains tendues tu réclames la liberté

A ton père qui ne peut pas, ne veut pas comprendre

Il voudrait te voir derrière son établi

Un marteau en main tout' ta vie

Samedi soir la sortie est obligatoire

Et s’arrête au cinéma

Dans les froids moments de l’incertitude

Il y a au plus profond de ta solitude

Derrière les murs de l’incompréhension

Un espoir rempli de passions

Tu prendras l’avenir comme il te viendra

Si tu veux il sera pour toi

Dans les rues mouillées aux couleurs de l’ennui

Le chien qui hurle au silence de la nuit

Ton coeur trop serré a envie d’exploser

A la face d’un monde résigné

Tes yeux aveugles par l’enfance trompée

S’ouvriront sur la vérité

Ta génération en veut à la terre entière

Le long des routes ils ne trouvent que la misère

Mais tes doigts sont en or et sur ta guitare

Tu joueras pour sortir du noir

Devant les lumières de la célébrité

Tu pourras faire briller le nom…

Que ton père t’a donné

Que ton père t’a donné…

З витягнутими руками ви претендуєте на свободу

Твому батькові, який не може, не зрозуміє

Він хотів би бачити вас за своїм верстаком

Молоток в руці все життя

Вихід у суботу ввечері обов’язковий

І зупинитися в кінотеатрі

У холодні хвилини невизначеності

Там глибоко у вашій самотності

За стінами непорозуміння

Надія, сповнена пристрастей

Ви сприйматимете майбутнє таким, яким воно приходить до вас

Якщо ви хочете, це буде для вас

На мокрих вулицях у кольорах нудьги

Собака, що виє в нічній тиші

Ваше напружене серце ніби вибухає

Перед обличчям змиреного світу

Твої очі засліплені обдуреним дитинством

Відкриється правді

Ваше покоління розлючене на всю землю

Вздовж доріг знаходять лише нещастя

Але твої пальці золоті й на гітарі

Ви будете грати свій вихід із темряви

Перед вогнями слави

Ви можете зробити так, щоб ім'я сяяло...

що дав тобі твій батько

Що тобі дав батько...