Weary Mothers - Joan Baez

All the weary mothers of the earth will finally rest;

We will take their babies in our arms, and do our best.

When the sun is low upon the field,

To love and music they will yield,

And the weary mothers of the earth will rest.

And the farmer on his tractor, and beside his plow,

Will stand there in confusion as we wet his brow

With the tears of all the businessmen

Who see what they have done to him,

And the weary farmers of the earth shall rest.

And the aching workers of the world again shall sing

These words in mighty choruses to all will bring —

«We shall no longer be the poor,

For no one owns us any more,»

And the workers of the world again shall sing.

And when the soldiers burn their uniforms in every land,

And the foxholes at the borders will be left unmanned —

General, when you come for the review

The troops will have forgotten you,

And the men and women of the earth shall rest.

Усі втомлені матері землі нарешті відпочинуть;

Ми візьмемо їхніх дітей на руки та зробимо все можливе.

Коли сонце низько над полем,

Любові й музиці вони піддадуться,

І втомлені матері землі відпочинуть.

А фермер на своєму тракторі й біля свого плуга,

Буде стояти там у розгубленості, як ми змочуємо йому брови

Із сльозами всіх бізнесменів

Хто бачить, що вони з ним зробили,

І втомлені хлібороби землі відпочинуть.

І хворі працівники світу знову заспіватимуть

Ці слова в могутніх приспівах до всім принесуть —

«Ми більше не будемо бідними,

Бо нами більше ніхто не володіє,»

І робітники світу знову заспіватимуть.

І коли солдати спалюють свої мундири в кожній землі,

І лисячі нори на  кордонах залишаться безпілотними —

Генерал, коли прийдеш на огляд

Тебе війська забудуть,

І чоловіки й жінки землі спочиватимуть.