House Carpenter - Joan Baez

«Well met, well met, my own true love»

«Well met, well met,"cried he

«I've just returned from the salt salt sea

And it’s all for the love of thee»

«I could have married the King’s Daugher dear

And she would have married me

But I refused her crowns of gold

And it’s all for the love of thee»

«You could have married the King’s Daugher dear

I’m sure you are to blame

For I am married to a house carpenter

And he is a fine young man»

«Will you forsake your house carpenter

And come away with me?

I’ll take you to where the grass grows green

On the banks of the salt salt sea»

«If I forsake my house carpenter

And come away with thee

What have you got to maintain me upon

And keep me from poverty?»

«Six ships, six ships are on the sea

Seven more on dry land

A hundred ten bold sailor men

Shall be at your command»

She picked up her sweet littlebabe

Gave it kisses one two three

Saying «you stay right here with the house carpenter

And you keep him good company»

She dressed herself in rich attire

So glorious to behold

And as she rode upon her horse

She shone like glittering gold

They had not out about two weeks

Two weeks or maybe three

When this lady began to weep

And she wept most bitterly

«Tell me why are you weeping so?

Do you weep for your golden store?

I am weeping for my sweet little babe

Who I shall see no more»

They had not been at sea three weeks

three weeks or maybe four

When the ship ite sprang a leak

And it sank to rise no more

Once around spun our gallant ship

Twice around spun she

Three times spun around our gallant ship

Til she sank to the bottom of the sea

«Farewell, farewell, my own true love»

«Farewell, farewell,"cried she

«I have forsaken my house carpenter

Now I’ll die at the bottom of the sea»

«Добра зустріч, добра зустріч, моє справжнє кохання»

«Добре зустріли, добре зустріли», — вигукнув він

«Я щойно повернувся з солоного солоного моря

І все це заради любові до тебе»

«Я міг би одружитися на дочці короля, любий

І вона б вийшла за мене заміж

Але я відмовився від її золотих корон

І все це заради любові до тебе»

«Ти міг би одружитися з донькою короля, любий

Я впевнений, що ви винні

Тому що я одружений на теслі

І він гарний молодий чоловік»

«Ти покинеш свого хатнього теслю

І піти зі мною?

Я відвезу тебе туди, де зеленіє трава

На берегах солоного солоного моря»

«Якщо я покину свого теслю

І йди з тобою

На чому ти маєш мене підтримувати

І вберегти мене від бідності?»

«Шість кораблів, шість кораблів у морі

Ще семеро на суші

Сто десять сміливих моряків

Під вашою командою»

Вона взяла свою милу крихітку

Поцілував раз два три

Говорячи: «Ти залишайся тут, з теслею

А ви складаєте йому хорошу компанію»

Вона одяглася в багате вбрання

Так чудово дивитися

І як вона їхала на коні

Вона сяяла, як блискуче золото

Вони не виходили близько двох тижнів

Два тижні чи, можливо, три

Коли ця жінка почала плакати

І гірко плакала

«Скажи мені, чому ти так плачеш?

Ви плачете за своїм золотим магазином?

Я плачу за моїм милим маленьким малюком

Кого я більше не побачу»

Вони не були на морі три тижні

три тижні або, можливо, чотири

Коли на кораблі стався витік

І він опустився, щоб більше не піднятися

Одного разу закрутився наш бравий корабель

Вона двічі обернулася

Тричі обернувся наш бравий корабель

Поки вона не затонула на дно моря

«Прощай, прощай, моє справжнє кохання»

«Прощавай, прощай», — скрикнула вона

«Я покинув свого теслю

Тепер я помру на дні моря»