Je pars - Jean-Baptiste Maunier

T’avais le nom du printemps Florine

Mon cœur est devenue ce champs dans la brume

Plus je m’en vais loin et plus tu t’imprime

J’ecrit des lignes et je compte les lunes

T’avait ce nom jolie un peut salée

Mon cœur est comme un bouquet délaisser

Squatter les trains voir la vie défiler

Je vais me soigner de toi vers l'été

Je pars j me perd loin de l’aube de tes bras

C’est la fin de l’hiver mai rien ne fleurit prés de moi

J m’ennuie j m’ennuie de tout de tout ce temps qui va

Toute la nuit toute la nuit me revient ce parfum de toi

Croisée sur les places, les marchés

Ton parfum ce déplace viens me hanter

Le soleil brûle les pétales les clochers

Moi j’avance dans la foule asséché

Ou est ce regard doux qui me comprend

Un chemisier un peut de bon temps

La nuit je sort retrouver les grands vents

Debout dans le mistral je t’attend

Je pars j me perd loin de l’aube de tes bras

C’est la fin de l’hiver mai rien ne fleurit prés de moi

J m’ennuie j m’ennuie de tout de tout ce temps qui va

Toute la nuit toute la nuit me revient ce parfum de toi

Je pars j me perd loin de l’aube de tes bras

C’est la fin de l’hiver mai rien ne fleurit prés de moi

J m’ennuie j m’ennuie de tout de tout ce temps qui va

Toute la nuit toute la nuit me revient ce parfum de toi

J’ai pas le choix de fuir là

Et maudire d’un soupir tes sourires béa

J’ai pas le choix faut que je vive moi

Je vive moi

Je pars j me perd loin de l’aube de tes bras

C’est la fin de l’hiver mai rien ne fleurit prés de moi

J m’ennuie j m’ennuie de tout de tout ce temps qui va

Toute la nuit toute la nuit me revient ce parfum de toi

Je pars j me perd loin de l’aube de tes bras

C’est la fin de l’hiver mai rien ne fleurit prés de moi

J m’ennuie j m’ennuie de tout de tout ce temps qui va

Toute la nuit toute la nuit me revient ce parfum de toi

J’ai pas le choix de fuir là…

Тобі звали весну Флоріну

Моє серце стало цим полем у тумані

Чим далі я йду, тим більше ти вражаєш

Я пишу рядки і рахую місяці

У вас було це досить солоне ім’я

Моє серце, як букет покинутий

Присідайте потяги, дивіться життя

Я вилікую тебе до літа

Я йду, заблукаю далеко від зорі твоїх обіймів

Вже кінець зими, а біля мене нічого не цвіте

Мені нудно. Мені нудно від усього цього часу

Всю ніч всю ніч повертається до мене той твій запах

Круїз по площах, ринках

Твій аромат рухається, переслідує мене

Сонце пече пелюстки шпилів

Іду крізь сухий натовп

Де той милий погляд, що мене розуміє

Кофтинка для гарного проведення часу

Вночі я виходжу шукати сильний вітер

Стоячи в містралі я чекаю на тебе

Я йду, заблукаю далеко від зорі твоїх обіймів

Вже кінець зими, а біля мене нічого не цвіте

Мені нудно. Мені нудно від усього цього часу

Всю ніч всю ніч повертається до мене той твій запах

Я йду, заблукаю далеко від зорі твоїх обіймів

Вже кінець зими, а біля мене нічого не цвіте

Мені нудно. Мені нудно від усього цього часу

Всю ніч всю ніч повертається до мене той твій запах

У мене немає вибору тікати сюди

І проклинати твої блаженні посмішки зітханням

У мене немає вибору, я маю жити собою

Я живу собою

Я йду, заблукаю далеко від зорі твоїх обіймів

Вже кінець зими, а біля мене нічого не цвіте

Мені нудно. Мені нудно від усього цього часу

Всю ніч всю ніч повертається до мене той твій запах

Я йду, заблукаю далеко від зорі твоїх обіймів

Вже кінець зими, а біля мене нічого не цвіте

Мені нудно. Мені нудно від усього цього часу

Всю ніч всю ніч повертається до мене той твій запах

Мені нічого не залишається, як тікати...