Parfum - Jazzy Bazz

Des odeurs qui rappellent des moments

Des souvenirs dont j’ressens le parfum

Des arômes assommants

Quand les vestiges se transforment en parpaings

Un parfum sucré peut rendre amer, retour en arrière

Odeur de caramel et rien à faire à part s’insulter

Le cul vissé sur des gradins usés

Sous la jaunisse des lampadaires, mes chagrins dans un jardin secret

Flash back, odeur de verdure

Première sensation de liberté, un peu d’air pur

Un voyage scolaire, j’ressens l’arôme

J’revois la colère et l’accident

Mais c’est comme si on portait des milliers de talismans

Donc malgré tout, une bonne atmosphère

Puis le retour sous les bâtiments frappés par le soleil

En plein été, l’odeur du bitume sec

Attendant qu’les disputes cessent et qu’sa figure sèche

Mes confessions dans des écrits épistolaires

Sans concession, le cœur braqué par des pistolets

Des parfums qui font rejaillir des souvenirs

Des joies et des peines, des larmes et des sourires

Des parfums qui font rejaillir des souvenirs

Des joies et des peines, des larmes et des sourires

Loin du patronat, issu du monde ouvrier

De la bonne cuisine de la nonna

L’odeur des polpettes, mes papilles qui palpitent

Avant qu’j’vascille, qu’mes pupilles s'écarquillent

Embrumées par les fumées d’shit qui nous ont bousillés

J’regrette l'époque de l’anonymat

Et ma pudeur est comme un bouclier face aux notes de l’harmonica

Aux photos d’pépé, le costard et la gomina

Rien qu’on la ressasse, l’idée de faire d’la thune

Les années passent et arrachent les petites mains des vieilles paluches

Qui nous mettaient en garde contre les jeux d’vilains

Pour se dire «je t’aime», on attend que mille années passent

Quand mes affaires sentaient la terre battue, j’rentrais attiré par l’odeur de

la chapelure de milanesas

J’apprends l’honneur dehors jusqu'à des heures tardives

Tout ça passe par mes narines mais ça me prend au cœur

Avec ma voisine, c’est pas réciproque de toutes façons

Chaque épisode est acre même quand ça sent l’bonheur

Quand tu vises le max, le parcours est laborieux

J’dois faire de multiples choix dans c’paysage vaporeux

Des rêves déchus dès le départ, c’est aberrant

Mais t’es sur un sol sablonneux qui sens l’urine de chat errant

Tout gars de rue d’vient fou, une embrouille sur l’avenue d’Saint-Cloud

Et j’ai l’impression d'être adulte d’un coup

Des parfums qui font rejaillir des souvenirs

Des joies et des peines, des larmes et des sourires

Des parfums qui font rejaillir des souvenirs

Ensevelis dans une mémoire qui ne demande qu'à s’ouvrir

L’odeur des bombes de peinture d’une amitié forte, on trempait là-d'dans

Les insultes, les coups d’ceinture, la brutalité forge

Le tempérament, la routine, on s’en contentait rarement

La furie laisse place à des gens qui sur ma musique s’exaltent

Et moi-même, j’suis surpris d'être là

Puisqu’avant je subissais l’taf même si la galère nous unissait grave

Ça sent mon enfance quand j’repasse Rue Goubet

Mon adolescence quand des fumigènes crament

Trop d’mauvais flash backs, comme si un drame ne suffisait pas

Coupable quand j’suis incapable de la consoler

Quand j’remplaçais les affaires d'école dans l’cartable par des bails à

consommer

Au cœur, un pincement car j’aimerais capturer tout ces instants impalpables

Pour les recomposer et la réconforter

Des parfums qui font rejaillir des souvenirs

Des joies et des peines, des larmes et des sourires

Запахи, які нагадують моменти

Спогади, запах яких я відчуваю

Приголомшливі аромати

Коли рештки перетворюються на шлакоблоки

Солодкий запах може зробити вас гірким, повернутися назад

Запах карамелі і нічого робити, як ображати один одного

Дупа прикручена на зношених трибунах

Під пожовклими вуличними ліхтарями мої печалі в таємному саду

Спогад, запах зелені

Перше відчуття свободи, трохи свіжого повітря

Шкільна екскурсія, я відчуваю аромат

Я знову бачу гнів і аварію

Але це як носити тисячі талісманів

Тому, незважаючи ні на що, хороша атмосфера

Потім знову під уражені сонцем будівлі

Серед літа запах сухого асфальту

Чекаючи, поки бійки припиняться і його обличчя висохне

Мої зізнання в епістолярних творах

Без поступки в серце цілий пістолет

Аромати, які повертають спогади

Радості і печалі, сльози і посмішки

Аромати, які повертають спогади

Радості і печалі, сльози і посмішки

Далеко від начальства, від робочого світу

Від гарного приготування Нонни

Запах польпетів, мої смакові рецептори пульсують

Перш ніж я похитнувся, мої зіниці розширюються

Туманний від випарів гашишу, який нас зіпсував

Я шкодую про час анонімності

А моя скромність — як щит від нот губної гармоніки

До фотографій дідуся, костюма та гребінця

Ми не зупиняємося на чому, ідея заробляти гроші

Минають роки і зривають рученята зі старих лапок

Хто застеріг нас від пустотливих ігор

Щоб сказати «Я тебе люблю», ми чекаємо, щоб пройшла тисяча років

Коли мої речі пахли глиною, я повертався додому, приваблений запахом

міланські панірувальні сухарі

Я вчуся чести надворі до пізньої години

Усе це проходить через мої ніздрі, але потрапляє до мого серця

З моїм сусідом все одно не взаємно

Кожен епізод їдкий, навіть коли пахне щастям

Коли ви прагнете до максимуму, курс важкий

Мені доводиться робити кілька варіантів у цьому пароподібному ландшафті

Впавши мрії з самого початку, це абсурд

Але ви на піщаному ґрунті, який пахне сечею бродячого кота

Кожен хлопець на вулиці божеволіє, безлад на авеню д'Сен-Клу

І я раптом відчув себе дорослим

Аромати, які повертають спогади

Радості і печалі, сльози і посмішки

Аромати, які повертають спогади

Похований у пам'яті, що просто чекав відкриття

Фарба з балончика пахла міцною дружбою, ми в ній вмочували

Образи, постріли з поясів, кують брутальність

Темпераментом, рутиною ми рідко були задоволені

Лютість поступається місцем людям, які збуджуються під мою музику

І сам я здивований, що я тут

З тих пір, як я терпів роботу, навіть якщо камбуз об'єднував нас серйозно

Коли я повертаюся на вулицю Губе, пахне моїм дитинством

Моя юність, коли лопнули димові шашки

Забагато поганих спогадів, наприклад, однієї драми було недостатньо

Винен, коли я не можу її втішити

Коли я замінив шкільні речі в ранці на оренду

використання

У серці щіпка, бо я хотів би зафіксувати всі ці невідчутні моменти

Щоб перекомпонувати їх і втішити її

Аромати, які повертають спогади

Радості і печалі, сльози і посмішки